За останні декілька років позови до українських судів про визнання недійсними валютних кредитів надходили регулярно. Дуже часто рішення щодо них на нижчих інстанціях ухвалювалися на користь боржників. Проте до недавнього часу, коли справи доходили до Верховного та Вищого господарського судів, їх стабільно вигравали банки.

 

Наприкінці 2010 року, подолавши всі інстанції, поручитель банківського позичальника виграв у фінустанови у Вищому спеціалізованому суді України у цивільних і кримінальних справах (ВССЦКС). В підсумку валютний кредит визнали недійсним, а юристи отримали прецедент, який можна було використовувати в подібних ситуаціях.

Фахівці переконані - найближчим часом їх кількість суттєво збільшиться. Яскравою ілюстрацією цієї тенденції є той факт, що за даними банків - близько 85% позик виданих українцям, були оформлені у євро та доларах, тоді як в докризовий період кредити в національній валюті були непопулярні. Із зростанням курсу долара та відсотків кредити в американській валюті подорожчали в середньому на 60%. В результаті частка проблемних кредитів в Україні сьогодні становить щонайменше 30%. Відтак, фактично кожен третій позичальник отримав ризик зіпсувати свою репутацію як безнадійний боржник.

Загрози банківській системі:

• Прецедент ставить під питання погашення близько половини валютних кредитів (понад 300 млрд доларів);

• Зростання кількості позовів від недобросовісних позичальників;

• Фінансові втрати банків через неповернення кредитів;

• Затримки з поверненням депозитів, підвищенням ставок за кредитами, як результат фінансових втрат;

• Банківська криза,відтік депозитів.

 

В ногу з законом

Рішення ВССЦКС мають свої особливості. По-перше, новаторство, адже ухвалення його пов'язане зі стартом судової реформи. Домогтися перегляду справи після прийняття рішення дуже складно; це можливо за умови, коли кілька суддів ВССЦКС візьмуть рішення з однієї справи, і його представники дадуть дозвіл розглядати питання в ЗСУ.

Ще одна особливість - правові акти, використані судом для розгляду справи. Алла Райковська, юрист ВГО "Захисту прав споживачів фінансових послуг", розповідає, що в 2000 році Нацбанк прописав, що генеральна ліцензія забороняє банкам здійснювати операції у валюті. Натомість в 2009 році вийшов інший лист, який посилається на декрет Кабміну - в ньому зафіксоване право на видання кредиту у валюті за умови наявності індивідуальної ліцензії НБУ. Раніше судді при розгляді таких справ брали до уваги більш пізній документ, в той час як ВССЦКС у своєму рішенні спирався на лист НБУ від 2000 року.

Ще один документ, який працює на користь банків — підготоване минулого року ЗСУ узагальнення судової практики за 2009-2010 роки, де прописано - відсутність у банку і боржника індивідуальних ліцензій на валютні операції не є підставою, щоб визнати валютний борг недійсним, - стверджує банківський юрист Михайло Юмашев.

Відтак, постають дві суперечливі позиції, які матимуть різне трактування в адвокатів та суддей.

Між тим проаналізувавши всі "за" і "проти", позичальник може поборотися з банком в суді, де на нього працюватиме рішення ВССЦКС.

- Говорити про можливості остаточного визнання подібних договорів недійсними поки рано, - вважає А. Райковська. - Швидше за все, ВСУ не стане на бік позичальників, оскільки деякі банки просто можуть "впасти" внаслідок визнання маси договорів недійсними (в тому числі договорів поруки та застави майна). Це обіцяє фінустановам вкрай несприятливі наслідки. Скасовану заставу відразу можна подарувати, і стягнути з людини, якщо вона не буде платити, буде вже нічого.

Свої послуги з ведення справ банківських боржників активно пропонують юристи, вимагаючи від позичальника 25-30% від суми кредиту. Окрім грошових витрат, позичальник повинен бути готовий до максимальних часових витрат, пов'язаних з радикальністю банків та всіма можливими оскарженнями рішень зі свого боку. Відтак, після райсуду, позичальник має бути готовим оббивати пороги апеляційного, вищого спеціалізованого і можливо навіть Верховного суду України.

Шанси перемогти невеликі, але вони існують. Відкинувши суперечливі листи НБУ, на озброєння можна взяти Цивільний кодекс. В ньому прописано, що угода юридичної особи може бути визнана незаконною у випадку відсутності в підприємства відповідної ліцензії. Тому позичальник має всі шанси, коли фінустанова не володіє генеральною ліцензією НБУ для здійснення валютної діяльності. І хоча в більшості банків вона є, в багатьох відсутня індивідуальна ліцензія, котра оформляється під кожну операцію. В передкризовий період її оформленням через складність процедури мало хто займався.

 

У випадку перемоги позичальника, він отримує:

• Ануляцію договору та всіх інших домовленостей між банком, позичальником і поручителями.

• Запорука позбавляється обтяження; його можна продавати, дарувати, обмінювати.

• Банк повертає сплачені позичальником штрафи, пені та відсотки з кредиту.

• Позичальник повинен сплатити відсутню частину коштів для погашення тіла кредиту.

 

Підготовано за матеріалами видання finance.ua