Касовий розрив: банки підняли тарифи — постраждав малий бізнес 
Банки підняли тарифи на розрахунково-касове обслуговування клієнтів. Найсильніше постраждав малий бізнес. 
З початку кризи вітчизняні банки майже вдвічі підвищили тарифи на розрахунково-касове обслуговування (РКО) корпоративних клієнтів. Під РКО розуміється комплекс послуг, пов'язаних з веденням поточного рахунку, здійсненням безготівкових платежів, поповненням та зняттям готівки з рахунку.
Комісіонери
У стандартній банківській звітності немає інформації про те, скільки банки заробляють на РКО. У той же час опитані БІЗНЕСом банкіри констатують зростання доходів від цієї послуги. 
“Доходи УкрСиббанку від послуг з управління фінансовими потоками (так званий сash management) і розрахунково-касового обслуговування в 2010 р. збільшилися, в порівнянні з 2009 р., на 14%”, — зазначив Дмитро Кушніренко, директор центру пасивних продуктів і управління грошовими потоками УкрСиббанку (м.Київ; з 1990 р.; 10 тис.чол.). 
Він не побажав озвучити абсолютні показники доходу, проте відзначив, що підвищення доходів від послуг з управління фінансовими потоками та РКО в основному обумовлене збільшенням кількості та обсягів платежів.
Так, якщо на початку 2010 р. один клієнт у середньому в місяць проводив 54 платежі, то вже до кінця року — 84. Доходи “ВТБ Банку” в 2010 р. від операцій з РКО корпоративних клієнтів (без урахування представників малого бізнесу) склали понад 50 млн грн. При цьому доходи за цією статтею збільшуються з 2008 р. 
За словами Олега Савіна, заступника начальника управління середніх корпоративних клієнтів “ВТБ Банку” (м.Київ; з 2005 р. 4 тис.чол.), зростання комісійних доходів обумовлене в тому числі підвищенням цін на послуги за деякими операціями ВКО. 
На думку банкіра, послуги РКО для юридичних осіб поступово дорожчають, що зумовлено загальними інфляційними процесами, а також збільшенням собівартості надаваних послуг.
“Доходи банку від РКО стабільно зростали у зв'язку зі збільшенням кількості клієнтів, а також завдяки зростанню активності використання РКО клієнтами. Найбільший дохід приносять операції з готівкою”, — повідомив Патрік Пражак, директор департаменту корпоративного бізнесу “Ерсте Банку” (м.Київ; з 2005 р.; 2,5 тис.чол.). Цікаво, що деякі банкіри не зізнаються в підвищенні тарифів. 
“Тарифна політика банку по відношенню до РКО для наших корпоративних клієнтів не змінювалася з березня 2009 р., — запевняє Сергій Сафонов, член правління з розвитку корпоративного бізнесу банку “Форум” (м.Київ; з 1993 р.; 3,5 тис. чол.). - При цьому істотно виріс дохід від таких операцій у розрахунку на одного корпоративного клієнта. Найбільший комісійний дохід банку приносить проведення клієнтських операцій за поточними рахунками і на валютному ринку”. 
В “ВТБ Банку” відзначають, що традиційно найбільш дохідними статтями у сфері розрахунково-касового обслуговування юридичних осіб є операції з купівлі-продажу іноземної валюти та операції з готівковими коштами.
Післяплата
Прагнучи залучити якомога більшу кількість клієнтів, банки до кризи активно знижували тарифи на послуги РКО. Іноді вони опускалася нижче собівартості послуг. При цьому в умовах кредитного буму банкірам вдавалося компенсувати умовні втрати на РКО за рахунок доходу від кредитування клієнтів. 
Коли в кінці 2008 р. масове кредитування малого і середнього бізнесу припинилося, банки стали замислюватися про підвищення тарифів по касових операціях. 
Самого лише приведення вартості послуг до економічно обґрунтованого рівня виявилося недостатньо. За рахунок комісійних від РКО фінустанови постаралися компенсувати падіння доходів від кредитної діяльності.
“З 2008 р. у зв'язку з різким спадом кредитування банки стали більше уваги приділяти іншим напрямкам клієнтського обслуговування, відповідно, нарощуючи обсяг і збільшуючи вартість цих операцій”, — говорить пан Савін. Така політика спрямована насамперед на збалансування структури доходів банку. 
Найчастіше корпоративні клієнти здійснюють операції з переказу коштів з одного рахунку на інший. За даними НБУ, за 2010 р. вітчизняні банки через систему електронних платежів (СЕП) здійснили майже 305 млн платежів в цілому на 
5900 млрд грн. Це відповідно на 7,6% за кількістю і 28,2% за обсягом більше, ніж у кризовому 2009 р. Приблизно 80% безготівкових операцій — це клієнтські платежі. 
Цікаво, що 70% від загальної кількості транзакцій склали платежі на суму до 1000 грн. Щоправда, частка таких дрібних платежів у загальному обороті системи (за обсягом) склала всього 0,7%.
Таким чином, виходячи із цих даних і за умови, що середня вартість платіжного доручення становить 3 грн., можна припустити, що тільки на проведенні платежів в 2010 р. банки заробили близько 1 млрд грн. 
Пакетик потрібен? 
Підвищення вартості послуг найсильніше вдарило по представниках малого і середнього бізнесу, так як розмір оплати в основному залежить не від обсягу операцій, а від їх кількості. Крім того, дрібним клієнтам, на відміну від великих, не під силу торгуватися з банками і нав'язувати їм свої умови. 
Великі банки із західним капіталом, як правило, відносять до малого і середнього бізнесу (МСБ) компанії з річним оборотом не більш ніж EUR5 млн. За оцінками банкірів, середньостатистичний представник МСБ робить у рік приблизно 300 платежів та офіційно переводять у готівку 250-300 тис.грн.
Практика показує, що такий підприємець витрачає на РКО 3-5 тис.грн. на рік. Банки активно пропонують клієнтам МСБ пакетне обслуговування по РКО. Пропозиції розробляються з урахуванням оборотів бізнесу, характеру основної частини операцій (готівкові /безготівкові) і навіть галузі, в якій працює компанія. 
В рамках різних пакетів окремі послуги тарифікуються по-різному. Але загальний сенс у тому, щоб у підсумку на кожному клієнті щомісяця заробляти певну суму. Наприклад, базовий пакет РКО для малого і мікробізнесу від “Райффайзен Банку Аваль” обходиться в 45 грн. (місячна абонплата), при цьому вартість платіжної операції за межі банку складе 3 грн., а в системі банку — 1 грн. 
По іншому пакету абонплата становить 400 грн., проте одна платіжна операція буде коштувати всього 0,5 грн., а в межах банку — взагалі проводитиметься безкоштовно. Тобто підприємець може обрати тарифний план в залежності від рівня активності (частоти проведення платежів). При цьому всіх клієнтів в обов'язковому порядку підключають до системи віддаленого обслуговування рахунку “клієнт-банк”. 
За відкриття поточного рахунка в більшості великих банків візьмуть 100 грн. Відзначимо, що фінустанови всіляко стимулюють клієнтів користуватися каналами віддаленого доступу до рахунку. Саме з цією метою різко підвищується вартість обробки традиційних паперових платіжок. 
“Абонплата за ведення рахунків юросіб в цілому знизилася, якщо ці рахунки підключені до систем “клієнт-банк” або інтернет-банкінгу. Однак збільшилася плата за проведення платежів на паперових носіях з 1,5-2 грн. до 3-10 грн. і абонплата за рахунками клієнтів, що не використовують електронні канали”, — говорить Патрік Пражак. 
Найбільше у цьому сенсі відзначився Промінвестбанк, який нещодавно збільшив вартість виконання платіжного доручення на паперових носіях до 50 грн. за операцію. У той же час платежі з використанням системи PIB-online обійдуться дешевше в рази. 
Зокрема, якщо клієнт щомісячно здійснює до 100 платежів, то вартість однієї транзакції складе 2 грн. Якщо ж на місяць проводиться більше 500 переказів, то кожен обійдеться в 1 грн. Аналогічно справи йдуть в інших великих банках. 
Наприклад, ПриватБанк пропонує клієнтам вибір: користуватися системами віддаленого доступу або ж по-старому приносити в банк паперові платіжки. При цьому вартість обробки стандартного платіжного доручення складе 4 грн. — удвічі дорожче за обробку електронного документа. 
Цікаво, що УкрСиббанк не практикує різної вартості переказу всередині банку та за його межі. Вартість однієї паперової платіжки в обох випадках становить 6 грн. При використанні системи електронного банкінгу переказ платежу за межі банку обійдеться в 2 грн., а всередині банку буде безкоштовним. 
В Укрсоцбанку один платіж на паперовому носії коштує 10 грн., а при використанні електронного банкінгу — 2 грн. Все б нічого, але багато банків не готові надавати клієнтам віддалений доступ до рахунку. 
Зокрема, за встановлення системи “клієнт-банк” Укрсоцбанк просить 100 грн.плюс за підключення кожного додаткового робочого місця — ще 50 грн. Щомісячна абонплата за обробку електронних документів становить 60 грн. У банку "Фінанси та Кредит" підключення до електронного банкінгу буде коштувати 50 грн., а абонплата — 50 грн. в місяць. 
Банкіри говорять, що в міру автоматизації послуг РКО їх вартість буде зменшуватися. На думку Дмитра Кушніренка, цьому сприятиме посилення конкуренції серед банків за залучення ресурсів. 
У таких умовах рентабельність послуг РКО для банків, крім інших факторів, буде залежати від їхньої здатності до максимальної стандартизації й автоматизації транзакційних процесів, що забезпечують зниження собівартості операцій. 
Патрік Пражак вважає, що фінустанови будуть пропонувати більш лояльні умови з РКО клієнтам, що працюють зі своїми контрагентами через єдиний банк, а також групам компаній. При цьому банки будуть збільшувати обсяги і якість автоматизації послуг, намагаючись відходити від ручної роботи. 
Фінансист — про тенденції 
В'ячеслав Кондрашов (35), заступник директора з логістики і фінансів ТОВ “Карапуз” (м.Київ; виробництво пральних порошків; з 2001 р.; близько 60 чол.):
- Банки почали підвищувати ціни на РКО, виросла вартість платіжних операцій. Банки не хочуть давати пільгові комісійні на зняття готівки з поточного рахунку за чековою книжкою. 
Принаймні, однозначно можна стверджувати, що є нехороша тенденція до збільшення вартості обслуговування. Думаю, підвищуючи тарифи, фінустанови намагаються збільшити свою прибутковість. З кредитами нічого доброго не відбувається — банкам треба якось виживати. 
Поки нас це подорожчання особливо не зачепило, тому я не розглядаю можливості зміни обслуговуючих банків, як буде далі — подивимося. Ми не підраховували, у скільки компанії обходиться РКО, так як в цьому поки не було необхідності.
Хоча, в принципі, ми постійно ведемо переговори про індивідуальні тарифи. Великих клієнтів банки дуже люблять і йдуть на різні поступки їм. Для більш дрібних гравців ситуація складається менш вдало. 
Банкір — про ціноутворення 
Олексій Салівон (40), заступник голови правління, директор з корпоративного бізнесу "VAB Банку" (м.Київ; з 1992 р.; 2,5 тис.чол.): 
- Формування цінової політики стосовно РКО перш за все залежить від бажання банку залучити на обслуговування того чи іншого клієнта або групу клієнтів. Також береться до уваги, наскільки активно клієнт користується банківськими послугами. 
Враховуються як обсяги кредитних операцій, так і ступінь звернення до інших банківських продуктів. При цьому банк розвиває лінійку своїх пропозицій, щоб підприємство могло придбати оптимальний для себе пакет в залежності від частоти і обсягу використання тих чи інших операцій.
Для корпоративних клієнтів нерідко створюються індивідуальні пропозиції, де тарифи відрізняються від стандартних. Тут на перше місце ставиться насамперед обсяг операцій. Банки намагаються зробити акцент на здешевлення найбільш часто використовуваних операцій. 
Як правило, це платежі в національній та іноземній валюті, операції з купівлі-продажу валюти, касові операції. Часто знижується вартість послуг системи “клієнт-банк”, так як фінустанови зацікавлені в тому, щоб клієнт максимально переніс обслуговування в систему дистанційного доступу. 
Більше того, зараз банки поступово переходять на безкоштовне підключення клієнтів до системи “клієнт-банк”. Говорити про зниження цін на РКО складно, оскільки за окремими операціями тарифи, звичайно, коректувалися, але при цьому на вартість пакету в цілому це не чинило істотного впливу. 
Джерело: БІЗНЕС № 15 (950) від 11.04.2011 
Автор: Гриньків Дмитро Михайлович

З початку кризи вітчизняні банки майже вдвічі підвищили тарифи на розрахунково-касове обслуговування (РКО) корпоративних клієнтів. Під РКО розуміється комплекс послуг, пов'язаних з веденням поточного рахунку, здійсненням безготівкових платежів, поповненням та зняттям готівки з рахунку.


Комісіонери
У стандартній банківській звітності немає інформації про те, скільки банки заробляють на РКО. У той же час опитані БІЗНЕСом банкіри констатують зростання доходів від цієї послуги. 

“Доходи УкрСиббанку від послуг з управління фінансовими потоками (так званий сash management) і розрахунково-касового обслуговування в 2010 р. збільшилися, в порівнянні з 2009 р., на 14%”, — зазначив Дмитро Кушніренко, директор центру пасивних продуктів і управління грошовими потоками УкрСиббанку (м.Київ; з 1990 р.; 10 тис.чол.). 

Він не побажав озвучити абсолютні показники доходу, проте відзначив, що підвищення доходів від послуг з управління фінансовими потоками та РКО в основному обумовлене збільшенням кількості та обсягів платежів.

Так, якщо на початку 2010 р. один клієнт у середньому в місяць проводив 54 платежі, то вже до кінця року — 84. Доходи “ВТБ Банку” в 2010 р. від операцій з РКО корпоративних клієнтів (без урахування представників малого бізнесу) склали понад 50 млн грн. При цьому доходи за цією статтею збільшуються з 2008 р. 

За словами Олега Савіна, заступника начальника управління середніх корпоративних клієнтів “ВТБ Банку” (м.Київ; з 2005 р. 4 тис.чол.), зростання комісійних доходів обумовлене в тому числі підвищенням цін на послуги за деякими операціями ВКО. 
На думку банкіра, послуги РКО для юридичних осіб поступово дорожчають, що зумовлено загальними інфляційними процесами, а також збільшенням собівартості надаваних послуг.

“Доходи банку від РКО стабільно зростали у зв'язку зі збільшенням кількості клієнтів, а також завдяки зростанню активності використання РКО клієнтами. Найбільший дохід приносять операції з готівкою”, — повідомив Патрік Пражак, директор департаменту корпоративного бізнесу “Ерсте Банку” (м.Київ; з 2005 р.; 2,5 тис.чол.). Цікаво, що деякі банкіри не зізнаються в підвищенні тарифів. 

“Тарифна політика банку по відношенню до РКО для наших корпоративних клієнтів не змінювалася з березня 2009 р., — запевняє Сергій Сафонов, член правління з розвитку корпоративного бізнесу банку “Форум” (м.Київ; з 1993 р.; 3,5 тис. чол.). - При цьому істотно виріс дохід від таких операцій у розрахунку на одного корпоративного клієнта. Найбільший комісійний дохід банку приносить проведення клієнтських операцій за поточними рахунками і на валютному ринку”. 

В “ВТБ Банку” відзначають, що традиційно найбільш дохідними статтями у сфері розрахунково-касового обслуговування юридичних осіб є операції з купівлі-продажу іноземної валюти та операції з готівковими коштами.

Післяплата
Прагнучи залучити якомога більшу кількість клієнтів, банки до кризи активно знижували тарифи на послуги РКО. Іноді вони опускалася нижче собівартості послуг. При цьому в умовах кредитного буму банкірам вдавалося компенсувати умовні втрати на РКО за рахунок доходу від кредитування клієнтів. 

Коли в кінці 2008 р. масове кредитування малого і середнього бізнесу припинилося, банки стали замислюватися про підвищення тарифів по касових операціях. 

Самого лише приведення вартості послуг до економічно обґрунтованого рівня виявилося недостатньо. За рахунок комісійних від РКО фінустанови постаралися компенсувати падіння доходів від кредитної діяльності.

“З 2008 р. у зв'язку з різким спадом кредитування банки стали більше уваги приділяти іншим напрямкам клієнтського обслуговування, відповідно, нарощуючи обсяг і збільшуючи вартість цих операцій”, — говорить пан Савін. Така політика спрямована насамперед на збалансування структури доходів банку. 

Найчастіше корпоративні клієнти здійснюють операції з переказу коштів з одного рахунку на інший. За даними НБУ, за 2010 р. вітчизняні банки через систему електронних платежів (СЕП) здійснили майже 305 млн платежів в цілому на 5900 млрд грн. Це відповідно на 7,6% за кількістю і 28,2% за обсягом більше, ніж у кризовому 2009 р. Приблизно 80% безготівкових операцій — це клієнтські платежі. 

Цікаво, що 70% від загальної кількості транзакцій склали платежі на суму до 1000 грн. Щоправда, частка таких дрібних платежів у загальному обороті системи (за обсягом) склала всього 0,7%.

Таким чином, виходячи із цих даних і за умови, що середня вартість платіжного доручення становить 3 грн., можна припустити, що тільки на проведенні платежів в 2010 р. банки заробили близько 1 млрд грн. 

Пакетик потрібен? 
Підвищення вартості послуг найсильніше вдарило по представниках малого і середнього бізнесу, так як розмір оплати в основному залежить не від обсягу операцій, а від їх кількості. Крім того, дрібним клієнтам, на відміну від великих, не під силу торгуватися з банками і нав'язувати їм свої умови. 

Великі банки із західним капіталом, як правило, відносять до малого і середнього бізнесу (МСБ) компанії з річним оборотом не більш ніж EUR5 млн. За оцінками банкірів, середньостатистичний представник МСБ робить у рік приблизно 300 платежів та офіційно переводять у готівку 250-300 тис.грн.

Практика показує, що такий підприємець витрачає на РКО 3-5 тис.грн. на рік. Банки активно пропонують клієнтам МСБ пакетне обслуговування по РКО. Пропозиції розробляються з урахуванням оборотів бізнесу, характеру основної частини операцій (готівкові /безготівкові) і навіть галузі, в якій працює компанія. 

В рамках різних пакетів окремі послуги тарифікуються по-різному. Але загальний сенс у тому, щоб у підсумку на кожному клієнті щомісяця заробляти певну суму. Наприклад, базовий пакет РКО для малого і мікробізнесу від “Райффайзен Банку Аваль” обходиться в 45 грн. (місячна абонплата), при цьому вартість платіжної операції за межі банку складе 3 грн., а в системі банку — 1 грн. 

По іншому пакету абонплата становить 400 грн., проте одна платіжна операція буде коштувати всього 0,5 грн., а в межах банку — взагалі проводитиметься безкоштовно. Тобто підприємець може обрати тарифний план в залежності від рівня активності (частоти проведення платежів). При цьому всіх клієнтів в обов'язковому порядку підключають до системи віддаленого обслуговування рахунку “клієнт-банк”. 

За відкриття поточного рахунка в більшості великих банків візьмуть 100 грн. Відзначимо, що фінустанови всіляко стимулюють клієнтів користуватися каналами віддаленого доступу до рахунку. Саме з цією метою різко підвищується вартість обробки традиційних паперових платіжок. 

“Абонплата за ведення рахунків юросіб в цілому знизилася, якщо ці рахунки підключені до систем “клієнт-банк” або інтернет-банкінгу. Однак збільшилася плата за проведення платежів на паперових носіях з 1,5-2 грн. до 3-10 грн. і абонплата за рахунками клієнтів, що не використовують електронні канали”, — говорить Патрік Пражак. 

Найбільше у цьому сенсі відзначився Промінвестбанк, який нещодавно збільшив вартість виконання платіжного доручення на паперових носіях до 50 грн. за операцію. У той же час платежі з використанням системи PIB-online обійдуться дешевше в рази. 
Зокрема, якщо клієнт щомісячно здійснює до 100 платежів, то вартість однієї транзакції складе 2 грн. Якщо ж на місяць проводиться більше 500 переказів, то кожен обійдеться в 1 грн. Аналогічно справи йдуть в інших великих банках.

Наприклад, ПриватБанк пропонує клієнтам вибір: користуватися системами віддаленого доступу або ж по-старому приносити в банк паперові платіжки. При цьому вартість обробки стандартного платіжного доручення складе 4 грн. — удвічі дорожче за обробку електронного документа. 

Цікаво, що УкрСиббанк не практикує різної вартості переказу всередині банку та за його межі. Вартість однієї паперової платіжки в обох випадках становить 6 грн. При використанні системи електронного банкінгу переказ платежу за межі банку обійдеться в 2 грн., а всередині банку буде безкоштовним. 

В Укрсоцбанку один платіж на паперовому носії коштує 10 грн., а при використанні електронного банкінгу — 2 грн. Все б нічого, але багато банків не готові надавати клієнтам віддалений доступ до рахунку. 

Зокрема, за встановлення системи “клієнт-банк” Укрсоцбанк просить 100 грн.плюс за підключення кожного додаткового робочого місця — ще 50 грн. Щомісячна абонплата за обробку електронних документів становить 60 грн. У банку "Фінанси та Кредит" підключення до електронного банкінгу буде коштувати 50 грн., а абонплата — 50 грн. в місяць. 

Банкіри говорять, що в міру автоматизації послуг РКО їх вартість буде зменшуватися. На думку Дмитра Кушніренка, цьому сприятиме посилення конкуренції серед банків за залучення ресурсів. 

У таких умовах рентабельність послуг РКО для банків, крім інших факторів, буде залежати від їхньої здатності до максимальної стандартизації й автоматизації транзакційних процесів, що забезпечують зниження собівартості операцій. 

Патрік Пражак вважає, що фінустанови будуть пропонувати більш лояльні умови з РКО клієнтам, що працюють зі своїми контрагентами через єдиний банк, а також групам компаній. При цьому банки будуть збільшувати обсяги і якість автоматизації послуг, намагаючись відходити від ручної роботи. 

Фінансист — про тенденції 
В'ячеслав Кондрашов (35), заступник директора з логістики і фінансів ТОВ “Карапуз” (м.Київ; виробництво пральних порошків; з 2001 р.; близько 60 чол.):
- Банки почали підвищувати ціни на РКО, виросла вартість платіжних операцій. Банки не хочуть давати пільгові комісійні на зняття готівки з поточного рахунку за чековою книжкою. 

Принаймні, однозначно можна стверджувати, що є нехороша тенденція до збільшення вартості обслуговування. Думаю, підвищуючи тарифи, фінустанови намагаються збільшити свою прибутковість. З кредитами нічого доброго не відбувається — банкам треба якось виживати. 

Поки нас це подорожчання особливо не зачепило, тому я не розглядаю можливості зміни обслуговуючих банків, як буде далі — подивимося. Ми не підраховували, у скільки компанії обходиться РКО, так як в цьому поки не було необхідності.
Хоча, в принципі, ми постійно ведемо переговори про індивідуальні тарифи. Великих клієнтів банки дуже люблять і йдуть на різні поступки їм. Для більш дрібних гравців ситуація складається менш вдало. 

Банкір — про ціноутворення 
Олексій Салівон (40), заступник голови правління, директор з корпоративного бізнесу "VAB Банку" (м.Київ; з 1992 р.; 2,5 тис.чол.): 
- Формування цінової політики стосовно РКО перш за все залежить від бажання банку залучити на обслуговування того чи іншого клієнта або групу клієнтів. Також береться до уваги, наскільки активно клієнт користується банківськими послугами. 
Враховуються як обсяги кредитних операцій, так і ступінь звернення до інших банківських продуктів. При цьому банк розвиває лінійку своїх пропозицій, щоб підприємство могло придбати оптимальний для себе пакет в залежності від частоти і обсягу використання тих чи інших операцій.

Для корпоративних клієнтів нерідко створюються індивідуальні пропозиції, де тарифи відрізняються від стандартних. Тут на перше місце ставиться насамперед обсяг операцій. Банки намагаються зробити акцент на здешевлення найбільш часто використовуваних операцій. 

Як правило, це платежі в національній та іноземній валюті, операції з купівлі-продажу валюти, касові операції. Часто знижується вартість послуг системи “клієнт-банк”, так як фінустанови зацікавлені в тому, щоб клієнт максимально переніс обслуговування в систему дистанційного доступу. 

Більше того, зараз банки поступово переходять на безкоштовне підключення клієнтів до системи “клієнт-банк”. Говорити про зниження цін на РКО складно, оскільки за окремими операціями тарифи, звичайно, коректувалися, але при цьому на вартість пакету в цілому це не чинило істотного впливу. 


Джерело: БІЗНЕС № 15 (950) від 11.04.2011 

Автор: Гриньків Дмитро Михайлович