Щоразу, коли я проходив тест Майерс-Бріггс, то отримував високий бал за шкалою «інтроверсія». Я — інтроверт, і люблю бути на самоті. Іноді я почуваюся розбитим, коли змушений знаходитись перед великою кількістю незнайомих людей. Після спілкування з людьми — в тому числі й після довгого робочого дня — мені необхідно побути в спокої наодинці зі своїми думками та відновити сили. І, ставши директором компанії з більш ніж 18 тисячами працівників, я опинився в досить складній ситуації, адже ця робота вимагає частого перебування перед іншими людьми.
Як я даю цьому раду? І що б міг порадити іншим керівникам-інтровертам — а також людям, яким доводиться з ними працювати? Ось декілька особистих спостережень, які можуть стати в нагоді:
Інтровертам потрібен час на обдумування. Зазвичай найкращі ідеї приходять мені в голову тоді, коли я маю можливість викроїти певний час наодинці із собою, щоб обміркувати важливі рішення. Тож коли я стою перед одним з таких рішень, то намагаюся спочатку детально обговорити питання з іншими людьми, а потім обдумати все наодинці. Звісно, більшість рішень потрібно приймати моментально, коли ще немає повної інформації. Однак, я помітив, що приймаю найкращі рішення, коли підходжу до цього так, як комфортно мені — інтроверту.
Інтроверти не настільки відчужені, якими здаються. На нарадах їх часто сприймають як замкнутих, незацікавлених, тихих і сором'язливих. Що стосується мене, я зазвичай більше люблю слухати людей, ніж говорити. І мені дуже важко прикидатися, що я від природи дуже комунікабельний, тоді як це неправда. З боку може здатися, що я не зацікавлений настільки, як міг би чи мав би бути, але це тому, що я зайнятий слуханням і розмірковуванням.
Один із найкращих знайдених мною способів допомогти людям перебороти дискомфорт від моєї поведінки — просто відкритися їм. Я кажу їм: «Якщо помітите, що я виглядаю відчуженим, будь ласка, зрозумійте, що я не дуже говіркий, і мене потрібно стимулювати до розмови». Відкриваючись у такий спосіб, я помітив, що люди швидко і з розумінням підлаштовуються до моєї манери.
Я також помітив, що це допомагає людям, у свою чергу, відкриватися мені. При встановленні особистого зв'язку між людьми можуть відбуватися чудові речі. Коли я відверто розповів про себе одному новому працівнику, він також зізнався мені, що є недавно розлученим батьком двох хлопчиків, і потребує додаткової гнучкості робочого графіку. Я його цілком зрозумів і сказав організувати свій час таким чином, аби не страждала ні робота, ні сім'я.
Інтроверти краще почуваються в знайомих обставинах. Мені відчуття ознайомленості з ситуацією допомагає ефективніше діяти щодо неї. Тож я завжди стараюся бути добре ознайомленим із матеріалом, який висвітлюю на кожній нараді. Коли я відвідую конференцію чи інший захід, де мене оточують незнайомі люди, то стараюся прийти на місце зустрічі завчасно і, за необхідності, привести з собою приятеля. Приятель — людина, яка добре обізнана з ситуацією і здатна підтримати обговорення. 
Врешті-решт, ми, інтроверти, ніколи не змінимо своїх якостей, хоч і дуже часто піддаємо себе справжнім мукам у спробах адаптуватися до стилю інших людей. Найкраще ми допоможемо собі та оточуючим людям, визнавши, які ми є, а також попросивши людей із розумінням ставитись до наших «дивацтв» і знайти ту лінію поведінки, що дозволить під ці «дивацтва» підлаштуватись. 
Якщо ви — інтроверт або працюєте на інтроверта, які поради ви могли б могли дати з власного досвіду?
Дуглас Р. Конант
Джерело: Harvard Business Review
Переклад - портал УкрБізнес

Стаття Дугласа Конанта — президента і головного виконавчого директора компанії Campbell Soup:

Щоразу, коли я проходив тест Майерс-Бріггс, то отримував високий бал за шкалою «інтроверсія». Я — інтроверт, і люблю бути на самоті. Іноді я почуваюся розбитим, коли змушений знаходитись перед великою кількістю незнайомих людей. Після спілкування з людьми — в тому числі й після довгого робочого дня — мені необхідно побути в спокої наодинці зі своїми думками та відновити сили. І, ставши директором компанії з більш ніж 18 тисячами працівників, я опинився в досить складній ситуації, адже ця робота вимагає частого перебування перед іншими людьми.

Як я даю цьому раду? І що б міг порадити іншим керівникам-інтровертам — а також людям, яким доводиться з ними працювати? Ось декілька особистих спостережень, які можуть стати в нагоді:

Інтровертам потрібен час на обдумування. Зазвичай найкращі ідеї приходять мені в голову тоді, коли я маю можливість викроїти певний час наодинці із собою, щоб обміркувати важливі рішення. Тож коли я стою перед одним з таких рішень, то намагаюся спочатку детально обговорити питання з іншими людьми, а потім обдумати все наодинці. Звісно, більшість рішень потрібно приймати моментально, коли ще немає повної інформації. Однак, я помітив, що приймаю найкращі рішення, коли підходжу до цього так, як комфортно мені — інтроверту.

Інтроверти не настільки відчужені, якими здаються. На нарадах їх часто сприймають як замкнутих, незацікавлених, тихих і сором'язливих. Що стосується мене, я зазвичай більше люблю слухати людей, ніж говорити. І мені дуже важко прикидатися, що я від природи дуже комунікабельний, тоді як це неправда. З боку може здатися, що я не зацікавлений настільки, як міг би чи мав би бути, але це тому, що я зайнятий слуханням і розмірковуванням.

Один із найкращих знайдених мною способів допомогти людям перебороти дискомфорт від моєї поведінки — просто відкритися їм. Я кажу їм: «Якщо помітите, що я виглядаю відчуженим, будь ласка, зрозумійте, що я не дуже говіркий, і мене потрібно стимулювати до розмови». Відкриваючись у такий спосіб, я помітив, що люди швидко і з розумінням підлаштовуються до моєї манери.

Я також помітив, що це допомагає людям, у свою чергу, відкриватися мені. При встановленні особистого зв'язку між людьми можуть відбуватися чудові речі. Коли я відверто розповів про себе одному новому працівнику, він також зізнався мені, що є недавно розлученим батьком двох хлопчиків, і потребує додаткової гнучкості робочого графіку. Я його цілком зрозумів і сказав організувати свій час таким чином, аби не страждала ні робота, ні сім'я.

Інтроверти краще почуваються в знайомих обставинах. Мені відчуття ознайомленості з ситуацією допомагає ефективніше діяти щодо неї. Тож я завжди стараюся бути добре ознайомленим із матеріалом, який висвітлюю на кожній нараді. Коли я відвідую конференцію чи інший захід, де мене оточують незнайомі люди, то стараюся прийти на місце зустрічі завчасно і, за необхідності, привести з собою приятеля. Приятель — людина, яка добре обізнана з ситуацією і здатна підтримати обговорення. 

Врешті-решт, ми, інтроверти, ніколи не змінимо своїх якостей, хоч і дуже часто піддаємо себе справжнім мукам у спробах адаптуватися до стилю інших людей. Найкраще ми допоможемо собі та оточуючим людям, визнавши, які ми є, а також попросивши людей із розумінням ставитись до наших «дивацтв» і знайти ту лінію поведінки, що дозволить під ці «дивацтва» підлаштуватись. 

Якщо ви — інтроверт або працюєте на інтроверта, які поради ви могли б могли дати з власного досвіду?

Дуглас Конант

Джерело: Harvard Business Review

Переклад - портал УкрБізнес

Читайте також статті: 3 риси, які необхідно мати кожному директоруГоловний вбивця нарад і засідань (і як з ним боротисяНе підлеглі, а партнери, або як правильно ставитись до працівників.