Власник має право вимагати повернення свого майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов). Однак, якщо на іншій стороні є набувач, який заплатив і не знав, що купував у невласника, а при цьому ще власник і віддав річ з власної волі, то в такій ситуації перший власник програє. Право - у сумлінного покупця в силу об'єктивної дії правопорядку. Своєрідна рівновага виходить: на одному боці терезів власник, який поза волею позбувся майна, і він виграє, а з іншого - сумлінний набувач, який заплатив за майно, і він теж виграє, якщо річ вибула з волі. Виходить, що ключовим моментом є питання - як вибувала річ? Але чи так все відбувається на практиці?

Взагалі чи часто у нас в судах захищається сумлінний набувач? Звертаючись до будь-якої правової бази, до судових рішень за останні кілька років, можна помітити тенденцію, що суд готовий захищати позивача, який довів, перше, що у нього було право власності (і який довів, що у нього дійсно було таке право власності); друге - довів факт захоплення або просто недійсну угоду. Припустимо, такий приклад, коли директор продає щось з перевищенням повноважень від імені юридичної особи-власника (схвалення цієї угоди не було). Перший покупець через якийсь час продає це другому покупцеві, а учасники продавця оскаржують цю угоду, і є рішення суду, що вона недійсна. А ще якщо кримінальну справу проти директора-продавця порушити, то, коли суд все це встановлює потім вже в віндикаційному процесі, він в більшості випадків захищає саме власника, тобто задовольняє віндикаційний позов. Дуже рідкісний випадок, коли буде захищений сумлінний покупець.

А які угоди можна назвати недійсними? Це ті, де було перевищення повноважень. І навіть тут суди схильні говорити, що це вибуття поза волею, тому що угода недійсна. І незважаючи на те, що така позиція є неправильною, вона все таки є панівною. Виходить так, що суди схильні бачити вибуття речі поза волею. І тут порушується рівновага в положенні власника і сумлінного набувача.

Цікава тенденція спостерігається і в сфері нерухомості, яку видно за судовими рішеннями за останні кілька років. Відповідачі, власники речі, здогадуючись про те, що якщо буде віндикаційний позов, то вони швидше за все програють, починають земельні ділянки ділити, забудовувати. Виходить, що в суді відмовляють не тому, що річ вибула з волі, а тому, що первісної речі більше немає.

Третій випадок, коли також намагаються захищатися відповідачі, - це реконструкція. Наприклад, з перевищенням повноважень продана ділянка, на якій є сарай. Сарай реконструювали - тепер це цілком пристойна будівля. І тут починаються розмови про те, що все перероблено, тому повертати нічого. Виходячи з цього можна зробити висновок, що на практиці відбувається перекручення умов правового захисту сумлінного покупця.

Юристи адвокатського об'єднання "Макмел" готові захищати ваше право на власність, правильно трактувати Закон, не спотворюючи правовий інститут, а дотримуючись правової традиції.