Після запровадження порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю, що передбачені ст. 265 Кодексу законів про працю України, у лютому 2016 року, почала створюватися й судова практика щодо оскарження постанов Держпраці про накладення фінансової відповідальності на роботодавців. У цій статті ми хотіли б навести найпоширеніші підстави для скасування постанов Держпраці, які мають сьогодні місце в судовій практиці.

Насамперед, хотілося б відзначити, що судова практика з цього питання ще досить «молода» та незаангажована, суди вирішують схожі питання по-різному на основі внутрішнього переконання та на підставі оцінки доказів, що наявні в матеріалах справи. Також радує той факт, що суди далеко не завжди приймають позицію Держпраці як органу державної влади, завданням якого є, у тому числі, наповнення бюджету, а навпаки – ретельно досліджують докази, беруть до уваги показання свідків.

 

1. Першою та найбільш вагомою підставою для скасування постанов Держпраці є порушення контролюючим органом порядку повідомлення суб’єктів господарювання та роботодавців про дату розгляду справи про накладення штрафу.

Так, відповідно до п. 6 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509 про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмово повідомляють суб’єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п’ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпраці чи її територіальному органі, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Житомирський апеляційний адміністративний суд (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65700025) у постанові від 03 квітня 2017 р. у справі №  806/2461/16 прийшов до наступних висновків:

«Як вбачається із матеріалів справи, докази направлення Управлінням Держпраці у Житомирській області ФОП ОСОБА_2 повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу відсутні.

За таких обставин, суд вважає, що дії начальника управління Держпраці у Житомирській області Сечіна С. М. при винесенні постанови за  № ЖИ50/06-01-012/0441, якою застосовано до позивача штраф у сумі 130500 грн та постанови № ЖИ49/06-01- 012/0441, якою застосовано до позивача штраф у сумі 1 450 грн є неправомірними, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню».

Херсонський окружний адміністративний суд (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65506820) у постанові від 22 березня 2017 р. у справі № 821/143/17 прийшов до висновків:

«У судовому засіданні встановлено, що повідомлення про розгляд справи позивачу вручене особисто на поштовому відділенні № 3 08.12.2016 р. Таким чином, відповідачем порушений 5-денний термін повідомлення до дати розгляду справи, встановлений Порядком.

Суд виходить з того, що на момент розгляду справи у відповідача не було відомостей про те, що позивача було належним чином проінформовано про дату розгляду, тому у начальника Головного управління Держпраці Херсонської області не було підстав проводити розгляд справи у відсутність ОСОБА_1. Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог».

 

2. Наступною підставою є відсутність належних та допустимих доказів допущення роботодавцем законодавства про працю. Належними і допустимими доказами не можуть бути пояснення осіб, що були надані інспектору до вручення направлення на перевірку.

Полтавський окружний адміністративний суд (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65501805) у постанові від 7 березня 2017 у справі № 816/2141/16 зокрема зазначив:

«На підставі даних пояснень, а також з урахуванням акту від 29.09.2016 та письмових пояснень гр. ОСОБА_4 від 29.09.2016, що були долучені до акту перевірки у додатках ревізором, зроблено висновки про допущення позивачем вищезгаданого порушення.

Щодо обставин складення акту від 29.09.2016 та відібрання пояснень у ОСОБА_4 у складі групи по легалізації заробітної плати та зайнятості населення пояснила, що зранку 29.09.2016 отримала усне доручення керівника взяти участь у рейді робочої групи по легалізації заробітної плати та зайнятості населення разом з посадовими особами ДПІ у м. Полтава ГУ ДФС у Полтавській області.

Але письмові пояснення гр. ОСОБА_4 від 29.09.2016 про проходження нею стажування у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_3" без оформлення трудових відносин не відповідають ознакам допустимого доказу для встановлення факту не оформлення найманого працівника, оскільки отримання їх головним державним інспектором ОСОБА_9 відбувалося до моменту пред'явлення останньою направлення на проведення перевірки та здійснювалося до початку проведення перевірки.

 

3. Останньою підставою, яку хотілося б виділити, є пояснення фізичних осіб про відсутність трудових відносин із суб’єктом господарювання.

Харківський апеляційний адміністративний суд (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65439881 ) в ухвалі від 16 березня 2017 р. у справі № 818/1736/16 зазначив наступне:

Однак, судом першої інстанції в судовому засіданні з показань свідка ОСОБА_2 встановлено,  що дійсно вона 19.10.2016 р. знаходилася у приміщенні майстерні одягу. До майстерні прийшла, оскільки знає особисто ОСОБА_1 та бажала, щоб вона їй пояснила як правильно утюжити та шити, оскільки свідок бажала дома собі зшити одяг. У приміщення зайшли працівники управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі та почали розмовляти з ФОП ОСОБА_1. Також, свідок пояснила, що жодних домовленостей із позивачкою про працевлаштування та виконання робіт не мала, а ФОП ОСОБА_1 їй не пропонувала грошових коштів.

Крім того, ОСОБА_2 пояснила, що не має юридичної освіти, а в поясненнях, при проведені перевірки, їй саме перевіряючий ОСОБА_3 запропонував написати, що перебуває на стажуванні.

Доводи Управління Держпраці у Сумській області, що представники управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі бачили у приміщенні ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_2, яка в той момент гладила речі та посилання на пояснення ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_4 правомірно не прийняті судом до уваги, оскільки це є лише припущенням управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі, а пояснення,  складені ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1, також  не підтверджують факт виконання робіт ОСОБА_2 та оплатою ФОП ОСОБА_1 заробітної плати.

На підставі наведененого, колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що  відповідачем не доведено факт допущення позивачем до виконання робіт гр. ОСОБА_2 без укладення трудового договору, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Закарпатський окружний адміністративний суд (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65999325) постановою від 12 квітня 2017 року у справі № 807/1460/16 задовольнив позовні вимоги про скасування постанови Держпраці, взявши до уваги пояснення позивача та фізичної особи про те, що їхні відносини не мають ознак трудових.

Із зазначеного бачимо, що постанова Держпраці про накладення на роботодавця штрафу з багатьма нулями – аж ніяк не підстава впадати у відчай. Отримавши таку постанову, радимо у будь-якому випадку йти до суду й доводити відсутність у діях роботодавця порушень законодавства про працю та визнавати такі постанови незаконними, використовуючи зазначені вище підстави чи створюючи власну судову практику.