В 2011 році українську економіку, за прогнозами аналітиків, очікують неоднозначні часи. Тенденції до відновлення економічного росту, макроекономічної стабілізації та фінансового оздоровлення будуть поєднуватися з серйозними викликами світового та внутрішнього характеру. Висхідний тренд ВВП, швидше за все, не приведе до зростання реальних доходів населення через специфіку соціальної політики Кабміну. Надмірна залежність країни від іноземних джерел фінансування, незрозумілі інвестиційні перспективи, погіршення рейтингу економічної свободи, високий рівень корупції — все це стримуватиме процес виходу з кризового становища.

Прогнози уряду, опозиції та аналітиків стосовно розвитку економічної ситуації у поточному році дещо відрізняються. Влада, в особі прем'єр-міністра Миколи Азарова, малює оптимістичні перспективи та звітує про остаточне подолання кризи і закладення надійного фундаменту для прискореного розвитку. Темпи росту ВВП очікуються на рівні 4 — 4,6%. Такі цифри приблизно співпадають з минулорічними, але не дозволяють вести мову про досягнення докризових обсягів 2008 року. Як відзначають експерти, для того, щоб українська економіка почала працювати на вирішення накопичених соціально-економічних проблем, потрібне прискорення до 7%. Тому заява Азарова про те, що «2011 рік має стати перехідним, з точки зору переходу нашої економіки на інноваційно-інвестиційний рівень розвитку», є відірваною від реалій.

Індекс інфляції в 2011 році має певні шанси не вийти за межі 10%. Однак, це якщо й буде досягнуто, то переважно з використанням адміністративних методів жорсткого контролю за цінами. Сповільнити інфляцію допоможе заплановане скорочення дефіциту бюджету до 5%. Факторами ризику для фінансової системи можуть стати ріст цін на продукти харчування у світовому масштабі, проблеми з отриманням траншів від МВФ та загальна політична нестабільність. Вже на початку цього року помітні певні ознаки нової хвилі подорожчання товарів та послуг. Заплановане зростання комунальних тарифів неминуче спровокує серйозні цінові наслідки та вдарить по купівельній спроможності українців.

На валютному ринку, якщо вірити більшості аналітиків, серйозних потрясінь чекати не варто. Курс долара, швидше за все, залишиться на рівні 7,90 — 8,00 грн./дол. Оптимісти кажуть про можливе посилення гривні на кілька десятків копійок, а песимісти — про падіння такого ж масштабу. Відносно євровалюти, то тут є ризики її поступового ослаблення через проблеми у господарстві єврозони. Проте якщо НБУ під тиском МВФ все ж піде на лібералізацію ринку валют, то можливі фінансові шквали у вигляді раптових стрибків курсів.

Банківський сектор поступово нарощуватиме обсяги кредитування юридичних та фізичних осіб. Частка проблемної заборгованості буде зменшуватися, що сприятиме покращенню структури фінансового балансу. Також, за умови відсутності серйозних дестабілізуючих факторів, можна спрогнозувати поступове зниження процентних ставок за депозитами та кредитами. Однак, іпотека все ще залишатиметься малодоступним задоволенням. А це свідчить про те, що сфера нерухомості перебуватиме у фазі стагнації.

Завадити стабільності національної валюти та спровокувати невиконання планових параметрів бюджету-2011 може катастрофічне зростання зовнішнього боргу. За підсумками минулого року обсяг державних запозичень України в 2010 р. сягнув 123,4 млрд. грн. Загальна сума боргів складає зараз близько 40% ВВП. У 2011 році вона має вирости до 45%. Крім того, Україна вийшла на друге місце у світі за об'ємом запозичень від МВФ.

Тиск на платіжний баланс України здійснює і негативне сальдо, яке в цьому році може зрости до 4 млрд. дол. Виною всьому — диспропорція між експортом та імпортом. Певний компенсаційний ефект можна очікувати лише через залучення чергових кредитів від МВФ.

Сподіватись на серйозний інвестиційний прорив у 2011 р. теж не доводиться. Після помітного скорочення інвестиційних надходжень у 2010 році до близько 4 млрд. дол., у 2011 році малоймовірний їх стрибок до 7 млрд. дол. (як прогнозує уряд). Більш реальною видається цифра у 5 млрд. дол. Справа в тому, що іноземні інвестори поки що не побачили конкретних результатів від декларованих владою реформ. Навпаки, спостерігаються тривожні сигнали в політичній та соціально-економічній площині, не ведеться ефективна боротьба з корупцією.

Експерти досить скептично ставляться до здатності України в 2011 році покращити структуру платіжного балансу через нарощування експорту. За прогнозом НБУ, у 2011 році експорт виросте на 6,6%, імпорт - на 7,2%, а ціни на експортні товари підвищаться лише на 5,5%. Цього явно недостатньо для вирівнювання від'ємного торгового сальдо.

Проблема спрямованостї української економіки на експорт сировини сформувала ситуацію, коли локомотивом промисловості та основним наповнювачем державного бюджету стали металургійні підприємства. Саме експорт формує половину українського ВВП. Проте його структура є надто застарілою. З України експортується сировина з низьким рівнем переробки (54% від всього експорту у 2010 році). У цьому році стан справ особливо не зміниться. Але українські металургійні комбінати все більше відчувають тиск з боку конкурентів на світових ринках. А їх морально застаріла продукція все меншою мірою користується попитом. Це робить українську економіку і державний бюджет-2011 особливо вразливими від ситуації на світових ринках. Додатковий тиск справлятиме потреба України в імпорті продуктів, оскільки потужностей власного АПК вже не вистачає для повного задоволення потреб.

Соціальні стандарти в 2011 році майже не зростатимуть. Судячи з параметрів бюджету-2011, вони навіть не дозволять компенсувати інфляційний індекс. Прожитковий мінімум підніметься з 875 до 953 грн., або всього на 8,9%, мінімальна заробітна плата - з 922 до 1004 грн., або на 8,9%, погодинна заробітна мінімальна плата - з 5,52 до 6,04 грн./годину. Схоже, уряд вирішив за рахунок замороження рівня доходів населення нормалізувати становище державної казни і зменшити дефіцит того ж Пенсійного фонду. Зворотний ефект від таких дій – падіння купівельної спроможності та посилення напруги в суспільстві.

Опозиція недаремно називає нинішній бюджет антисоціальним. Він дійсно передбачає урізання соціальних витрат. Вперше за останні 8 років зростання соцпоказників очікується нижче, ніж економічних. У бюджеті закладено прогнозоване зростання реальної заробітної плати у 2011 р. на рівні 4%.

У сфері зайнятості спостерігатиметься поступовий приріст кількості робочих місць поряд з суттєвими скороченнями, особливо у сфері державної служби.

За попередніми даними, ріст промислового виробництва становитиме до 10%. Це непогана цифра, але вона може виявитись надто оптимістичною.

В цілому економічний курс уряду Азарова, обраний на 2011 рік, характеризується надмірною обережністю і тотальною економією (за винятком високопосадовців). Очевидно, влада вирішила перестрахуватися від можливих проблем і обрала тактичний варіант поступового оздоровлення бюджетно-фінансової системи. Але ця спроба робитиметься, в основному, за рахунок простих громадян.

Герасименко Петро