Минулого тижня Віталій Захарченко, голова Державної податкової служби України (ДПСУ), заявив, що в II кварталі 2011 р., в порівнянні з аналогічним періодом 2010 р., податківці вдвічі скоротять кількість планових перевірок, а податкова міліція перестане навідуватися з перевірками до "спрощенців", що ведуть господарську діяльність на ринках (див. БІЗНЕС № 11 від 14.03.11 р., стор.46). 
Крім того, чиновник зауважив, що, згідно з новим наказом Державної податкової служби, не будуть проводитися "фактичні перевірки підприємців-фізичних осіб, представників середнього та малого бізнесу, які сумлінно сплачують податки", але пообіцяв, що органи Державної податкової служби і далі будуть "займатися конвертаційними центрами". 
Обіцяний наказ ДПСУ у відкритому доступі (станом на 15.00 18 березня) поки не з'явився, але захисники підприємців упевнені, що скорочення кількості візитів податкових інспекторів призведе лише до посилення тиску на бізнес з боку податкової міліції, хоча він і зараз вже зашкалює. 
"Державній податковій службі регулярно ставиться завдання збирати до держбюджету нереальні обсяги податкових платежів. "Вибивати" ці платежі з незгодних бізнесменів може саме податкова міліція", — говорить Дмитро Нікішин, заступник голови Чернігівської міської профспілки "Підприємець". 
Обмеження перевірок 
Податковий кодекс (ПК) обмежив повноваження податкових міліціонерів з проведення перевірок. Згідно ст.61.3 ПК, працівникам податкової міліції заборонено проводити перевірки з питань оподаткування, а відповідно до ст.78.3 ПК — брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться податковою інспекцією.
"Виключенням є перевірки, пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ (далі — ОРС. — Ред.) Або розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно даних платників податків (посадових осіб цих підприємств)", — зауважує Ігор Головань, керуючий партнер адвокатської фірми "Головань і Партнери". 
Причому ці кримінальні справи повинні знаходитися в провадженні органу податкової міліції, що проводить перевірку. Самі ж перевірки повинні проводитися в порядку, визначеному Кримінально-процесуальним кодексом (КПК), законами про ОРС та про міліцію. 
"Раніше податкове законодавство такої чіткої норми не містило. Чим і користувалися податкові міліціонери, перевіряючи підприємства разом з податковою інспекцією", — згадує Юлія Курило, адвокат, партнер юридичної компанії "ЮСТ Україна" (м.Київ; з 2006 р.; 10 чол.).
Фактичний безлад 
Що ж стосується фактичних перевірок, здійснюваних за місцем фактичного здійснення платниками податків госпдіяльності, то, як розповів БІЗНЕСу начальник податкової міліції ДПІ одного з міст південного регіону України, який побажав залишитися неназваним, міліціонери толком не знають, як їм їх проводити: "Ми тільки чекаємо роз'яснення ДПСУ з приводу наших повноважень і способу їх реалізації при проведенні цих перевірок. Як тільки роз'яснення з'явиться, ми почнемо працювати". 
Справа в тому, що норми ст.78.3 ПК на фактичні перевірки не поширюються. "У той же час, згідно ст.75.1.3 НК, здійснювати їх належить органам ДПСУ, до складу яких входить і податкова міліція", — відзначає Олена Воронцова, партнер юридичної компанії "ЕЙДІКОМ" (м.Київ; з 2007 р.; 7 чол.). 
Відповідно до ст.75.1.3 Кодексу фактичні перевірки проводяться щодо дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, касової дисципліни, наявності ліцензій і т.п.
"Іншими словами, за великим рахунком, ці перевірки стосуються не питань оподаткування, а встановлених правил ведення господарської діяльності", — вважає Ігор Бондаренко, начальник відділу правового регулювання ВАТ "Євроцемент України" (м.Балаклія, Харківська обл.; З 2005 р.; близько 1,3 тис.чол.). 
Тим не менш, на переконання всіх опитаних БІЗНЕСом юристів, повноваження податкової міліції в ході фактичних перевірок зобов'язані бути обмеженими нормами КПК і Закону про ОРД. 
Тому міліціонери можуть наносити візити лише в тих випадках, коли у податковому органі зареєстровано заяву про злочин, заведено оперативно-розшукову справу або порушено кримінальну. 
"Адже, як і раніше, завдання податкової міліції полягають у перевірці конкретних фактів порушення законодавства, які можуть призвести до кримінальної або адміністративної відповідальності, а не в рядовому контролі", — говорить пані Курило.
Тому, зауважує Олена Воронцова, повноваження працівників податкової міліції в ході фактичних перевірок можуть полягати, наприклад, у проведенні "контрольних розрахункових операцій" (контрольних закупівель. — Ред.), які передбачаються у листі ДПСУ № 2337/7/23-7017/125 від 28.01.11 р. 
"Інші ж дії, наприклад, зі складання акту перевірки, слід виконувати податковим інспекторам", — говорить пані Воронцова. 
Запити в конвертах 
Втім, заборона спільних перевірок і перспектива скорочення фактичних — це дрібниці в порівнянні з тиском податкової міліції на бізнес під приводом боротьби з конвертаційними центрами.
"З початку 2011 р. податкова міліція буквально закидала підприємців письмовими запитами з вимогою надати масу документів про фінансово-господарську діяльність компаній, а також пояснення про взаємини з контрагентами", — розповідає незалежний адвокат Ігор Руденко. 
Значна частина запитів не пов'язана з порушенням кримінальних справ. Замість цього податкові міліціонери посилаються на проведення оперативно-профілактичних операцій "Бюджет" і "Конверт", вказують на необхідність використання "резервів мобілізації податкових надходжень", а також на право органів ДПСУ проводити так звані зустрічні звірки даних суб'єктів госпдіяльності — платників податків. 
"Зустрічні звірки — це нововведення, яким ми зобов'язані ст.73.5 ПК", — розповідає пан Бондаренко. А саме — органи Державної податкової служби зіставляють інформацію, що міститься в первинних бухгалтерських та інших документах підприємств-контрагентів, з метою підтвердження господарських відносин між ними та повноти їх відображення в податковому обліку.
"Згідно з ПК, звірки не вважаються перевірками, але, по суті, є формою податкового контролю. Тому їх проведення знаходиться виключно в компетенції податкової інспекції", — запевняє пан Бондаренко. 
Відповідно до постанови Кабміну № 1232 від 27.12.10 р. приводом для проведення зустрічної звірки можуть бути сумніви, що виникли у податківців в ході перевірки контрагента підприємства і стосуються достовірності здійснення угод між ними. 
"У той же час податкова міліція має право зажадати документи не у випадку певних сумнівів, а лише на підставі заяви про скоєння (підготовку) злочину, належним чином зареєстрованого, або заведеної оперативно-розшукової справи, або порушеної кримінальної справи. Причому якщо факти, викладені в заяві, стосуються конкретного підприємства, то в рамках дослідчої перевірки, передбаченої ст.97 КПК, витребувати документи можуть тільки у цього підприємства", — нагадує Ігор Бондаренко.
Тому запити податкової міліції про надання документів, які не містять номерів заяв і заведених (порушених) справ, незаконні, і підприємці не зобов'язані на них відповідати. 
Кримінальний тиск 
Крім того, під прапором боротьби з конвертаційними центрами податкові міліціонери проводять вилучення документів на підприємствах за "чужими" кримінальними справами. 
"Наприклад, справа була порушена відносно посадових осіб підприємства А, яке мало господарські відносини з компанією Б. Однак вилучення податкова міліція проводить на підприємстві В, яке мало стосунки лише з компанією Б", — розповідає пан Руденко.
За словами адвоката, у подібних випадках найкраща форма захисту для підприємства В — не надавати міліціонерам жодних документів, якщо, звичайно, у останніх немає постанови суду про проведення вилучення. Свою відмову обов'язково необхідно мотивувати в протоколі вилучення (див. також "Адвокат — про вилучення"). 
Втім, за словами пані Курило, зараз отримання постанови суду, і не тільки щодо вилучення, не є проблемою для податкової міліції. 
"Нещодавно в нашій практиці був випадок, коли суд дозволив заарештувати рахунки компанії за "чужою" кримінальною справою", — розповідає пані Курило та зауважує, що цей арешт порушив би вимоги КПК. Адже в рамках розслідування кримінальної справи повинні збиратися докази тільки про взаємини осіб, щодо яких вона порушена, та їх контрагентів.
"Суд, щоправда, скасував свою постанову, але осад залишився", — нарікає пані Курило. Зауважимо, що останнім часом суди неодноразово стають на бік податкових міліціонерів, хоча, на думку адвокатів, законних аргументів для прийняття цих рішень у служителів Феміди немає. 
Замість резюме 
За підсумками зустрічних звірок, вилучення за "чужими" кримінальними справами, що проводяться податковою міліцією, можуть бути визнані недійсними договори, укладені між двома підприємствами, або безтоварні операції. У такому випадку вже податкова інспекція донараховує підприємствам суми податкових платежів, виносячи відповідні податкові повідомлення-рішення. 
А судова практика їх оскарження, як уже писав БІЗНЕС (див. № 10 від 07.03.11 р., стор.44, 45), невтішна. Мало того, в ході розгляду подібних справ в адміністративних судах відносно позивачів у порушення норм КПК додатково порушуються кримінальні справи.
Безумовно, боротьба з "ухильниками" і "конвертаторами" — добра справа. Інше питання, чи дійсно їх ліквідують і чи не ставлять на їх місце інших. 
"Американський економіст Артур Лаффер довів, що після того, як реальні податкові ставки перевищують певний критичний рівень, ділова активність підприємств знижується, загальний обсяг податкових надходжень скорочується, а платники податків ідуть у тінь", — говорить Олена Жукова, директор аудиторської фірми "Сайвена-аудит" (м.Київ; з 1998 р.; 8 чол.). 
На переконання аудитора, боротися з "ухильниками" необхідно не шляхом репресій, здійснюваних податковою міліцією проти більшості українських підприємств (навіть за офіційними даними — понад 50% української економіки в тіні), а з допомогою прозорого і зрозумілого оподаткування. 
До речі 
Протоколи — за дорученням 
Складається враження, що керівництво Державної податкової служби геть забуло про вимоги ст.19 Конституції, згідно з якою органи державної влади зобов'язані діяти виключно в рамках власних повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. 
Згідно з листом ДПАУ № 5173/7/10-1017/665 від 23.02.11 р., голови обласних державних податкових адміністрацій, начальники податкових інспекцій та їх заступники — начальники податкової міліції на підставі норми ч.2 ст.244 Цивільного кодексу (ЦК) можуть передавати за дорученням свої повноваження щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення (наприклад, при порушенні порядку ведення господарської діяльності) іншим посадовим особам цих органів.
"Але ця норма ЦК поширюється тільки на приватні цивільні відносини і не може стосуватися публічних правовідносин, які виникають в разі вчинення адміністративних правопорушень. Сподіваюся, що вільне трактування не буде застосовуватися або, в гіршому випадку, буде відразу спростоване судовою практикою", — зауважує Юрій Забіяка, віце-президент адвокатської компанії" Грамацький і партнери" (м.Київ; з 1998 р.; 38 чол.). 
Адвокати — ... 
... про кримінальні справи 
Ігор Головань (42), керуючий партнер адвокатської фірми "Головань і Партнери" (м.Донецьк, м.Київ; з 1996 р.; 29 чол.): 
- Останнім часом, за моїм враженням, почастішали випадки незаконного порушення кримінальних справ щодо платників податків. 
Згідно ст.56.22 ПК, якщо рішення податкового органу оскаржується в суді, то до винесення остаточного вердикту служителями Феміди заборонено одночасно на підставі цього ж рішення будувати звинувачення платника податків в ухиленні від їх сплати. 
Слідчим податкової міліції дозволяється базувати цей обвинувальний висновок лише на підставі додаткових доказів, зібраних у відповідності з вимогами КПК. 
Однак зараз, поки в адміністративних судах розглядаються позови про визнання неправомірними податкових повідомлень-рішень (про донарахування підприємствам податкових зобов'язань), щодо їхніх посадових осіб порушуються кримінальні справи за ст.212 Кримінального кодексу, а потім податкова міліція проводить на фірмах вилучення і обшуки. 
Припускаю, що таким чином органи податкової міліції намагаються натиснути на підприємців і, з метою уникнення "більш важких наслідків", примусити їх визнати вимоги податківців, викладені у повідомленнях-рішеннях. 
... про вилучення
Ігор Руденко (47), незалежний адвокат (м.Київ): 
- Підприємцям варто знати, що з 1 січня 2011 р, згідно зі змінами, внесеними до ст.178 КПК ("Підстави для проведення вилучення та порядок отримання згоди на її проведення"), міліціонери, у тому числі і податкові, не мають права вилучати оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів без відповідної ухвали суду. 
В той же часом підприємці повідомляють про унікальні постанови слідчих податкової міліції про вилучення, в яких ідеться про необхідність вилучення ... копій оригіналів документів. Мабуть, таким чином працівники органів намагаються обійти цю нову вимогу.
Рекомендую в подібних випадках не надавати міліціонерам жодних копій, а в постанові про вилучення написати, що вилученню підлягають тільки оригінали документів. Копії ж, як випливає з системного аналізу норм КПК, підприємці виготовляти не зобов'язані. До речі, вважаю, що завдяки нововведенню можна уникнути і вилучення комп'ютерів. 
Згідно ст.7 Закону про електронний документообіг, оригіналом електронного документа вважається документ з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним цифровим підписом. 
Таким чином, комп'ютер, в якому встановлені, наприклад, бухгалтерські програми, які передбачають наявність електронного ключа, цифрового підпису, містять первинні документи в електронній формі та вилученню без спеціальної постанови суду не підлягають.
Функціонер — про практику 
Дмитро Нікішин (44), заступник голови Чернігівської міської профспілки "Підприємець" (з 1991 р.; близько 400 фіз- і юросіб): 
- Зараз у підприємців не залишилося законних засобів для захисту своїх прав та інтересів, що порушуються податковими міліціонерами. Раніше бізнес міг сподіватися на суди, але ситуація змінилася. 
Три роки тому податкові міліціонери Печерського району м.Києва, по суті, пограбували підприємство, вивізши товар вартістю понад 1,5 млн грн. Їхні дії визнано незаконними ще в 2009 р., але до цього дня ніхто не покараний, і майно не повернуто підприємству в повному обсязі (БІЗНЕС описував цю історію на всіх її етапах — див., наприклад, № 12 від 23.03.09 р., стор.68-70. — Ред.).
І ось 1 березня 2011 Господарський суд м.Києва, який встановив право підприємства на витребуване майно, протиправність дій податкових міліціонерів щодо його вилучення, наявність документів і фотознімків, що підтверджують, що аж ніяк не весь товар був повернутий, несподівано відмовив бізнесмену в поверненні майна без будь-яких аргументів! Я вважаю, що суди зараз відмовляють бізнесменам тільки тому, що по іншу сторону процесу знаходяться держоргани. 
На жаль, слова "рекетир", "бандит" і "злодій" стають у нас синонімами слова "чиновник". Тому не дивно, що зараз багато бізнесменів говорять про намір відстоювати свої права так, як це зробили в гарячих африканських країнах. 
Автор: Моріна Белла 
Джерело: газета БІЗНЕС № 12 (947) від 21.03.2011

Минулого тижня Віталій Захарченко, голова Державної податкової служби України (ДПСУ), заявив, що в II кварталі 2011 р., в порівнянні з аналогічним періодом 2010 р., податківці вдвічі скоротять кількість планових перевірок, а податкова міліція перестане навідуватися з перевірками до "спрощенців", що ведуть господарську діяльність на ринках (див. БІЗНЕС № 11 від 14.03.11 р., стор.46). 

Крім того, чиновник зауважив, що, згідно з новим наказом Державної податкової служби, не будуть проводитися "фактичні перевірки підприємців-фізичних осіб, представників середнього та малого бізнесу, які сумлінно сплачують податки", але пообіцяв, що органи Державної податкової служби і далі будуть "займатися конвертаційними центрами". 

Обіцяний наказ ДПСУ у відкритому доступі (станом на 15.00 18 березня) поки не з'явився, але захисники підприємців упевнені, що скорочення кількості візитів податкових інспекторів призведе лише до посилення тиску на бізнес з боку податкової міліції, хоча він і зараз вже зашкалює. 

"Державній податковій службі регулярно ставиться завдання збирати до держбюджету нереальні обсяги податкових платежів. "Вибивати" ці платежі з незгодних бізнесменів може саме податкова міліція", — говорить Дмитро Нікішин, заступник голови Чернігівської міської профспілки "Підприємець". 

Обмеження перевірок 
Податковий кодекс (ПК) обмежив повноваження податкових міліціонерів з проведення перевірок. Згідно ст.61.3 ПК, працівникам податкової міліції заборонено проводити перевірки з питань оподаткування, а відповідно до ст.78.3 ПК — брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться податковою інспекцією.

"Виключенням є перевірки, пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ (далі — ОРС. — Ред.) Або розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно даних платників податків (посадових осіб цих підприємств)", — зауважує Ігор Головань, керуючий партнер адвокатської фірми "Головань і Партнери". 

Причому ці кримінальні справи повинні знаходитися в провадженні органу податкової міліції, що проводить перевірку. Самі ж перевірки повинні проводитися в порядку, визначеному Кримінально-процесуальним кодексом (КПК), законами про ОРС та про міліцію. 

"Раніше податкове законодавство такої чіткої норми не містило. Чим і користувалися податкові міліціонери, перевіряючи підприємства разом з податковою інспекцією", — згадує Юлія Курило, адвокат, партнер юридичної компанії "ЮСТ Україна" (м.Київ; з 2006 р.; 10 чол.).

Фактичний безлад 
Що ж стосується фактичних перевірок, здійснюваних за місцем фактичного здійснення платниками податків госпдіяльності, то, як розповів БІЗНЕСу начальник податкової міліції ДПІ одного з міст південного регіону України, який побажав залишитися неназваним, міліціонери толком не знають, як їм їх проводити: "Ми тільки чекаємо роз'яснення ДПСУ з приводу наших повноважень і способу їх реалізації при проведенні цих перевірок. Як тільки роз'яснення з'явиться, ми почнемо працювати". 

Справа в тому, що норми ст.78.3 ПК на фактичні перевірки не поширюються. "У той же час, згідно ст.75.1.3 НК, здійснювати їх належить органам ДПСУ, до складу яких входить і податкова міліція", — відзначає Олена Воронцова, партнер юридичної компанії "ЕЙДІКОМ" (м.Київ; з 2007 р.; 7 чол.). 

Відповідно до ст.75.1.3 Кодексу фактичні перевірки проводяться щодо дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, касової дисципліни, наявності ліцензій і т.п.

"Іншими словами, за великим рахунком, ці перевірки стосуються не питань оподаткування, а встановлених правил ведення господарської діяльності", — вважає Ігор Бондаренко, начальник відділу правового регулювання ВАТ "Євроцемент України" (м.Балаклія, Харківська обл.; З 2005 р.; близько 1,3 тис.чол.). 

Тим не менш, на переконання всіх опитаних БІЗНЕСом юристів, повноваження податкової міліції в ході фактичних перевірок зобов'язані бути обмеженими нормами КПК і Закону про ОРД. 

Тому міліціонери можуть наносити візити лише в тих випадках, коли у податковому органі зареєстровано заяву про злочин, заведено оперативно-розшукову справу або порушено кримінальну. 

"Адже, як і раніше, завдання податкової міліції полягають у перевірці конкретних фактів порушення законодавства, які можуть призвести до кримінальної або адміністративної відповідальності, а не в рядовому контролі", — говорить пані Курило.

Тому, зауважує Олена Воронцова, повноваження працівників податкової міліції в ході фактичних перевірок можуть полягати, наприклад, у проведенні "контрольних розрахункових операцій" (контрольних закупівель. — Ред.), які передбачаються у листі ДПСУ № 2337/7/23-7017/125 від 28.01.11 р. 

"Інші ж дії, наприклад, зі складання акту перевірки, слід виконувати податковим інспекторам", — говорить пані Воронцова. 
Запити в конвертах 

Втім, заборона спільних перевірок і перспектива скорочення фактичних — це дрібниці в порівнянні з тиском податкової міліції на бізнес під приводом боротьби з конвертаційними центрами.

"З початку 2011 р. податкова міліція буквально закидала підприємців письмовими запитами з вимогою надати масу документів про фінансово-господарську діяльність компаній, а також пояснення про взаємини з контрагентами", — розповідає незалежний адвокат Ігор Руденко

Значна частина запитів не пов'язана з порушенням кримінальних справ. Замість цього податкові міліціонери посилаються на проведення оперативно-профілактичних операцій "Бюджет" і "Конверт", вказують на необхідність використання "резервів мобілізації податкових надходжень", а також на право органів ДПСУ проводити так звані зустрічні звірки даних суб'єктів госпдіяльності — платників податків. 

"Зустрічні звірки — це нововведення, яким ми зобов'язані ст.73.5 ПК", — розповідає пан Бондаренко. А саме — органи Державної податкової служби зіставляють інформацію, що міститься в первинних бухгалтерських та інших документах підприємств-контрагентів, з метою підтвердження господарських відносин між ними та повноти їх відображення в податковому обліку.

"Згідно з ПК, звірки не вважаються перевірками, але, по суті, є формою податкового контролю. Тому їх проведення знаходиться виключно в компетенції податкової інспекції", — запевняє пан Бондаренко. 

Відповідно до постанови Кабміну № 1232 від 27.12.10 р. приводом для проведення зустрічної звірки можуть бути сумніви, що виникли у податківців в ході перевірки контрагента підприємства і стосуються достовірності здійснення угод між ними. 

"У той же час податкова міліція має право зажадати документи не у випадку певних сумнівів, а лише на підставі заяви про скоєння (підготовку) злочину, належним чином зареєстрованого, або заведеної оперативно-розшукової справи, або порушеної кримінальної справи. Причому якщо факти, викладені в заяві, стосуються конкретного підприємства, то в рамках дослідчої перевірки, передбаченої ст.97 КПК, витребувати документи можуть тільки у цього підприємства", — нагадує Ігор Бондаренко.

Тому запити податкової міліції про надання документів, які не містять номерів заяв і заведених (порушених) справ, незаконні, і підприємці не зобов'язані на них відповідати. 

Кримінальний тиск 
Крім того, під прапором боротьби з конвертаційними центрами податкові міліціонери проводять вилучення документів на підприємствах за "чужими" кримінальними справами. 

"Наприклад, справа була порушена відносно посадових осіб підприємства А, яке мало господарські відносини з компанією Б. Однак вилучення податкова міліція проводить на підприємстві В, яке мало стосунки лише з компанією Б", — розповідає пан Руденко.

За словами адвоката, у подібних випадках найкраща форма захисту для підприємства В — не надавати міліціонерам жодних документів, якщо, звичайно, у останніх немає постанови суду про проведення вилучення. Свою відмову обов'язково необхідно мотивувати в протоколі вилучення (див. також "Адвокат — про вилучення"). 

Втім, за словами пані Курило, зараз отримання постанови суду, і не тільки щодо вилучення, не є проблемою для податкової міліції. 

"Нещодавно в нашій практиці був випадок, коли суд дозволив заарештувати рахунки компанії за "чужою" кримінальною справою", — розповідає пані Курило та зауважує, що цей арешт порушив би вимоги КПК. Адже в рамках розслідування кримінальної справи повинні збиратися докази тільки про взаємини осіб, щодо яких вона порушена, та їх контрагентів.

"Суд, щоправда, скасував свою постанову, але осад залишився", — нарікає пані Курило. Зауважимо, що останнім часом суди неодноразово стають на бік податкових міліціонерів, хоча, на думку адвокатів, законних аргументів для прийняття цих рішень у служителів Феміди немає. 

Замість резюме 
За підсумками зустрічних звірок, вилучення за "чужими" кримінальними справами, що проводяться податковою міліцією, можуть бути визнані недійсними договори, укладені між двома підприємствами, або безтоварні операції. У такому випадку вже податкова інспекція донараховує підприємствам суми податкових платежів, виносячи відповідні податкові повідомлення-рішення. 

А судова практика їх оскарження, як уже писав БІЗНЕС (див. № 10 від 07.03.11 р., стор.44, 45), невтішна. Мало того, в ході розгляду подібних справ в адміністративних судах відносно позивачів у порушення норм КПК додатково порушуються кримінальні справи.

Безумовно, боротьба з "ухильниками" і "конвертаторами" — добра справа. Інше питання, чи дійсно їх ліквідують і чи не ставлять на їх місце інших. 

"Американський економіст Артур Лаффер довів, що після того, як реальні податкові ставки перевищують певний критичний рівень, ділова активність підприємств знижується, загальний обсяг податкових надходжень скорочується, а платники податків ідуть у тінь", — говорить Олена Жукова, директор аудиторської фірми "Сайвена-аудит" (м.Київ; з 1998 р.; 8 чол.). 

На переконання аудитора, боротися з "ухильниками" необхідно не шляхом репресій, здійснюваних податковою міліцією проти більшості українських підприємств (навіть за офіційними даними — понад 50% української економіки в тіні), а з допомогою прозорого і зрозумілого оподаткування. 

До речі 
Протоколи — за дорученням 

Складається враження, що керівництво Державної податкової служби геть забуло про вимоги ст.19 Конституції, згідно з якою органи державної влади зобов'язані діяти виключно в рамках власних повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. 

Згідно з листом ДПАУ № 5173/7/10-1017/665 від 23.02.11 р., голови обласних державних податкових адміністрацій, начальники податкових інспекцій та їх заступники — начальники податкової міліції на підставі норми ч.2 ст.244 Цивільного кодексу (ЦК) можуть передавати за дорученням свої повноваження щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення (наприклад, при порушенні порядку ведення господарської діяльності) іншим посадовим особам цих органів.

"Але ця норма ЦК поширюється тільки на приватні цивільні відносини і не може стосуватися публічних правовідносин, які виникають в разі вчинення адміністративних правопорушень. Сподіваюся, що вільне трактування не буде застосовуватися або, в гіршому випадку, буде відразу спростоване судовою практикою", — зауважує Юрій Забіяка, віце-президент адвокатської компанії" Грамацький і партнери" (м.Київ; з 1998 р.; 38 чол.). 

Адвокати — ... 
... про кримінальні справи 

Ігор Головань (42), керуючий партнер адвокатської фірми "Головань і Партнери" (м.Донецьк, м.Київ; з 1996 р.; 29 чол.): 
- Останнім часом, за моїм враженням, почастішали випадки незаконного порушення кримінальних справ щодо платників податків. 

Згідно ст.56.22 ПК, якщо рішення податкового органу оскаржується в суді, то до винесення остаточного вердикту служителями Феміди заборонено одночасно на підставі цього ж рішення будувати звинувачення платника податків в ухиленні від їх сплати. 
Слідчим податкової міліції дозволяється базувати цей обвинувальний висновок лише на підставі додаткових доказів, зібраних у відповідності з вимогами КПК. 

Однак зараз, поки в адміністративних судах розглядаються позови про визнання неправомірними податкових повідомлень-рішень (про донарахування підприємствам податкових зобов'язань), щодо їхніх посадових осіб порушуються кримінальні справи за ст.212 Кримінального кодексу, а потім податкова міліція проводить на фірмах вилучення і обшуки. 

Припускаю, що таким чином органи податкової міліції намагаються натиснути на підприємців і, з метою уникнення "більш важких наслідків", примусити їх визнати вимоги податківців, викладені у повідомленнях-рішеннях. 

... про вилучення
Ігор Руденко (47), незалежний адвокат (м.Київ): 
- Підприємцям варто знати, що з 1 січня 2011 р, згідно зі змінами, внесеними до ст.178 КПК ("Підстави для проведення вилучення та порядок отримання згоди на її проведення"), міліціонери, у тому числі і податкові, не мають права вилучати оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів без відповідної ухвали суду. 
В той же часом підприємці повідомляють про унікальні постанови слідчих податкової міліції про вилучення, в яких ідеться про необхідність вилучення ... копій оригіналів документів. Мабуть, таким чином працівники органів намагаються обійти цю нову вимогу.

Рекомендую в подібних випадках не надавати міліціонерам жодних копій, а в постанові про вилучення написати, що вилученню підлягають тільки оригінали документів. Копії ж, як випливає з системного аналізу норм КПК, підприємці виготовляти не зобов'язані. До речі, вважаю, що завдяки нововведенню можна уникнути і вилучення комп'ютерів. 
Згідно ст.7 Закону про електронний документообіг, оригіналом електронного документа вважається документ з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним цифровим підписом. 

Таким чином, комп'ютер, в якому встановлені, наприклад, бухгалтерські програми, які передбачають наявність електронного ключа, цифрового підпису, містять первинні документи в електронній формі та вилученню без спеціальної постанови суду не підлягають.

Функціонер — про практику 

Дмитро Нікішин (44), заступник голови Чернігівської міської профспілки "Підприємець" (з 1991 р.; близько 400 фіз- і юросіб): 

- Зараз у підприємців не залишилося законних засобів для захисту своїх прав та інтересів, що порушуються податковими міліціонерами. Раніше бізнес міг сподіватися на суди, але ситуація змінилася. 

Три роки тому податкові міліціонери Печерського району м.Києва, по суті, пограбували підприємство, вивізши товар вартістю понад 1,5 млн грн. Їхні дії визнано незаконними ще в 2009 р., але до цього дня ніхто не покараний, і майно не повернуто підприємству в повному обсязі (БІЗНЕС описував цю історію на всіх її етапах — див., наприклад, № 12 від 23.03.09 р., стор.68-70. — Ред.).

І ось 1 березня 2011 Господарський суд м.Києва, який встановив право підприємства на витребуване майно, протиправність дій податкових міліціонерів щодо його вилучення, наявність документів і фотознімків, що підтверджують, що аж ніяк не весь товар був повернутий, несподівано відмовив бізнесмену в поверненні майна без будь-яких аргументів! Я вважаю, що суди зараз відмовляють бізнесменам тільки тому, що по іншу сторону процесу знаходяться держоргани. 

На жаль, слова "рекетир", "бандит" і "злодій" стають у нас синонімами слова "чиновник". Тому не дивно, що зараз багато бізнесменів говорять про намір відстоювати свої права так, як це зробили в гарячих африканських країнах. 

Автор: Моріна Белла 

Джерело: газета БІЗНЕС № 12 (947) від 21.03.2011