Природа-це ідеальний механізм. Немає нічого більш досконалого, ніж екосистема нашої планети.

Завдяки чітким взаємозв'язкам вона існує, самооновлювється й розвивається, не вимагаючи додаткових ресурсів, крім тих, що у неї є. Не варто забувати, що людина так само є частиною природи. Ми п'ємо воду, дихаємо повітрям, харчуємося тим, що дає нам природа. Ми не принесли в цей світ нічого нового і живемо за тими ж законами, що і все живе на цій планеті. Помилково вважаючи себе царями природи і господарями землі, ми не можемо встояти перед силою шторму, безсилі перед повенями і землетрусами, холодами і посухами, ми так само, хворіємо і вмираємо, як і все інше на планеті.

Єдиним двигуном прогресу людства завжди була енергія. Будь-який ривок у розвитку завжди відбувався завдяки відкриттю нового виду енергії. Спочатку ми палили дерева, потім торф, після чого навчилися видобувати вугілля, нафту і газ. Потім почали зупиняти річки, перетворюючи їх енергію в електрику. І нарешті, відкрили енергію атома. Ми навчилися виснажувати і псувати землю, зовсім забувши про те, що лежить просто під ногами, чого завжди було в надлишку. Адже тільки завдяки енергії сонця ми і існуємо; живемо на цій планеті. Ми дихаємо повітрям, виробленим, за рахунок енергії сонця, п'ємо воду, що з'явилася тільки завдяки сонцю.

Енергетичним джерелом всього життя на планеті завжди було, є і буде сонце. А ми - люди, завжди шукали складні рішення і не замислювалися про те, що показує нам на своєму прикладі сама природа. Адже, як з'ясувалося, сумарна кількість енергії сонця, яке потрапляє на поверхню землі протягом тижня більше всієї енергії виробленої за весь час існування людства від спалювання всіх природних ресурсів (нафти, газу і вугілля). Потрібно тільки навчитися користуватися тим, чого завжди було в надлишку, чого на цій землі вистачить ще на тисячі поколінь.