Дошкільне дитинство – саме той час, коли варто залучати дитину до книги. Йдеться не так про навчання дітей дошкільного віку читання, як насамперед про формування інтересу до цього процесу, вміння і бажання працювати з книгою, виховання читацької культури. На жаль, сьогодні реалізувати це завдання стає дедалі складніше – значною мірою через нестримний потяг сучасних дітей до мультимедійних розваг, що домінують над усіма можливими джерелами пізнання і розвитку, зокрема й над читанням.

На нашу думку, низький інтерес сучасного покоління до книг – велика трагедія, і в ній є принаймні дві складові – нейрофізіологічна і культурна. Зокрема, оксфордські вчені й французький нейрофізіолог С. Дегене довели: під час читання починають функціонувати ті зони кори головного мозку, які не бувають задіяні в інших видах діяльності. Це пов'язано з так званим ефектом "занурення" в книгу, коли людина подумки уявляє себе на місці героя, будує в уяві образи інших персонажів, художній світ. Цей ефект не виникає під час перегляду телевізора або комп'ютерної гри. Брак читання прямо впливає на формування структури й функціонування мозку дитини.

Якщо ж говорити про культурний аспект, то книги – це найбільш прямий канал "увімкнення" родової пам'яті, тобто передачі культурної спадщини з покоління в покоління. Тож така неприхильність нинішнього покоління до книги негативно позначається на сучасному, а можливо, й на майбутньому стані культури суспільства.

Нерідко самі дорослі, не бажаючи того, відбивають у дитини інтерес до книги. Деякі батьки ставляться до процесу читання настільки "серйозно", що часто ще в ранньому віці (тобто у півтора-три роки!) стимулюють своїх малюків до механічного заучування алфавіту.

Уміння читати окремі літери, слова з друкованого тексту - це далеко не справжнє читання. Адже, механічно пов'язуючи звук із буквою, що його позначає, діти досить часто не мають уявлення про смисл прочитаного слова чи фрази

У початковій школі педагоги здебільшого переймаються технікою читання, тоді як у багатьох дітей взагалі немає бажання тримати книжку в руках (не кажучи вже про те, щоб слухати, пізнавати або читати самостійно). Тому, як зазначає психолог Л. Шибаєва, техніка читання може бути сформована, а читання як повноцінна діяльність, що має статус культурної цінності, не складається.

Тим часом у багатьох країнах світу перевірка сформованості навичок читання базується на критерії грамотності читання – здатності людини до осмислення письмових текстів та рефлексії на їх основі, до використання їхнього змісту для досягнення власних цілей, саморозвитку.

Як же досягти того, щоб дитина читала усвідомлено і залюбки? Про це читайте у нашій наступній статті!