Для профілактики і лікування багатьох захворювань часто використовуються природні або штучні сили природи. Природні – це сонце, повітря, вода, мінерали; штучні – електричний струм, ультразвук, магнітні поля та інше. Такий вплив називається фізіотерапевтичним. Він вважається ефективним і безпечним доповненням до медикаментозного лікування. Особливо чутливі до такого впливу діти. Тому, якщо лікар рекомендує малюкові фізіопроцедури, не відмовляйтеся від них.

Звичайно, фізіопроцедури для дітей, а вплив на організм малюка за допомогою штучних факторів (апаратні процедури) і поготів, мають свої особливості. Про них і буде йтися далі.

АПАРАТНІ ФІЗИОПРОЦЕДУРИ

Найпоширенішими серед них є:

• низькочастотна імпульсна електротерапія – вплив за допомогою струмів низької частоти. Стимулює м'язи і нерви, відновлює нервові волокна, сприяє поліпшенню обмінних процесів;

УВЧ-терапія – вплив електромагнітним полем ультрависокої частоти, яке прогріває певні тканини, покращує кровопостачання. Має протизапальну, знеболювальну і розслаблювальну дію;

інфрачервоне світлолікування стимулює пошкоджені тканини;

дарсонваль – вплив імпульсними змінними високочастотними струмами. Ця фізіопроцедура подразнює нервові рецептори на шкірі і слизових оболонках.

Це, звісно, далеко не повний перелік фізіопроцедур для дітей. Інгаляції, галотерапія, електрофорез, лазерна терапія теж можуть бути рекомендовані дітям в певному віці.

Батьки повинні знати: призначати дитині фізіопроцедури повинен тільки лікар, адже діти більше, ніж дорослі, чутливі до такого впливу. Тому треба дуже точно дотримуватися дозування лікарських засобів і не перевищувати тривалість процедур. Рекомендує фізіолікування лікар – педіатр або вузький фахівець, а конкретне дозування, курс лікування, інтервали між процедурами визначає дитячий фізіотерапевт. Важливе значення має стан маленького пацієнта та його вік.

В ЯКИХ ВИПАДКАХ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ?

Дуже часто призначаються фізіопроцедури для дітей при нежиті, або, як кажуть лікарі, риніті. Це світлолікування (ультрафіолетове і лазерне опромінення носових ходів), ультразвук, інгаляції і УВЧ-терапія області носа.

Курс ультрафіолетового опромінення слизової оболонки носа триває зазвичай 2-3 дні. Процедуру роблять 1 раз на день. На кожну ніздрю впливають протягом не більше ніж 2 хвилини.

При сильному нежиті в комплексі з протизапальними препаратами застосовується також УВЧ-терапія. Завдяки їй капіляри в порожнині носа швидко розширюються, стимулюється відтік слизу.

Електрофорез допомагає доставити і рівномірно розподілити ліки в клітинах і міжклітинній рідині. Тривалість однієї процедури становить приблизно 15 хвилин. Електрофорез проводять щодня протягом 10 днів.

Ультразвук – це своєрідний масаж пазух носа. Він стимулює обмін речовин і активізує ферменти. Курс складається не більше ніж з 15 процедур.

Допомагають маляті при нежиті й інгаляції, за допомогою яких ліки вводяться безпосередньо в пазухи носа.

Дитині можуть призначити і грязелікування. На область носа прикладають грязьові коржі і залишають їх на 20 хвилин.

Давно стали частиною комплексного лікування й фізіопроцедури для дітей при бронхіті і кашлі. На думку лікарів, найефективнішими виявляються інгаляції і галотерапія. Під час інгаляції на слизову оболонку діють не тільки ліки, але й тепле вологе повітря. В результаті мокрота розріджується, кашель слабшає, поліпшується кровообіг в легенях. Інгаляції проводяться розчинами різних лікарських препаратів. Зовсім не обов'язково ходити для цього в поліклініку, можна проводити такі фізіопроцедури для дітей вдома.

Для цього потрібно купити інгалятор – апарат для лікування захворювань дихальної системи. Він переводить рідку форму ліки в газоподібну, що дозволяє вдихати ліки і доставляти їх безпосередньо в дихальні шляхи. Причому ці прилади можна використовувати й у профілактичних цілях.

Найпримітивніший інгалятор – ємність з гарячим вмістом, пару від якого вдихають, накрившись рушником. Але тут великий ризик отримати опік дихальних шляхів і шкіри обличчя. Паровий інгалятор – інша справа. Правда, він підходить тільки для лікування верхніх дихальних шляхів. Пара пом'якшує слизову оболонку трахеї і носоглотки, полегшує відходження мокроти.

Існує також і скляний інгалятор, який теж впливає тільки на верхні дихальні шляхи. Він призначений для вдихання ефірних масел.

Але найсучасніший тип інгалятора – небулайзер. Він перетворює рідину не в пару, а в аерозоль, і доставляє в організм мікрочастинки ліків. Це знижує ризик побічних ефектів.

Існує 3 типи небулайзерів:

• компресорні – дуже шумні й працюють тільки від мережі;
• ультразвукові – портативні і безшумні;
• мембранні, або меш-небулайзери, що просівають рідку речовину через мембрану, після чого вона змішується з повітрям. Ця технологія дозволяє зберегти всі лікарські речовини.

При захворюваннях органів дихання, якщо дитині понад 4 роки, буде корисна також галотерапія. При цій методиці використовується штучний мікроклімат, близький до умов підземних соляних печер. Перебування в так званій соляній кімнаті збільшує резерви дихальної системи, покращує вентиляцію легенів, нормалізує обмінні процеси.

При захворюваннях нервової, дихальної систем, порушеннях сну використовується електрофорез, або іонофорез (іонотерапія, іоногальванізація, гальванотерапія). Процедура призначається, щоб доставити в тканини ліки за допомогою електричного струму. Завдяки цьому ліки діють довше, повільніше виводяться з організму, ризик побічних ефектів зменшується. Поєднання дії електричного струму і ліків дозволяє знизити дозу препарату, терапевтичний ефект в такому випадку мають навіть зовсім невисокі концентрації і порції ліків. Якщо препарат в таких же дозах і концентраціях вводити внутрішньом'язово, внутрішньовенно або через рот, то ефект від його застосування буде вельми незначним.

Найчастіше електрофорез проводиться за гальванічною методикою, тобто спеціальні прокладки змочують розчинами лікарських препаратів і потім розташовують на тілі. При цьому досить часто використовують гальванічний комір. Одну досить велику за розмірами лікарську прокладку накладають на область шиї, другу накладають на область попереку. Гальванічний комір дає можливість одночасно доставляти два різні види ліків, наприклад, кальцій і бром або новокаїн і йод. Процедуру проводять 6-10 хвилин. Судячи з відгуків тих, кому цю процедуру призначали, користь безсумнівна: поліпшується кровообіг, знижується тонус м'язів, у дітей зникає гіперактивність, з'являється стійкий інтерес до занять, поліпшується увага.

ФІЗІОПРОЦЕДУРИ ДЛЯ ДІТЕЙ ДО РОКУ

Фізіопроцедури для дітей до року проводять не раніше ніж через годину після годування і не пізніше ніж за 30-45 хвилин до нього.

З перших днів життя використовують УВЧ-терапію, світлотерапію, ультрафіолетове випромінювання. Наприклад, новонародженим та немовлятам з діагнозом "гемолітична хвороба" (жовтяниця) проводять лікування видимим світлом – опромінюють синім світлом.

Із 2-го місяця життя можна проводити електрофорез, застосовувати інфрачервоне випромінювання, магнітолікування та інгаляції. Скажімо, електрофорез показаний при проблемах з опорно-руховим апаратом – кривошиї, дисплазіях, а також при гіпер- або гіпотонусі м'язів, неврологічних захворюваннях і алергічних реакціях на шкірі. Залежно від проблеми можуть призначати електрофорез з еуфіліном, дибазолом, магнезією, папаверином (при кривошиї і нормалізації тонусу м'язів) і кальцієм (при дисплазії кульшового суглоба).

Після 6 місяців можна з обережністю використовувати дарсонвалізацію, грязелікування.

ФІЗІОПРОЦЕДУРИ  ВДОМА

Найефективніші фізіопроцедури вдома – інгаляції. До решти приладів лікарі радять поставитися з певною часткою скепсису і не чекати від них відчутного ефекту. У будь-якому випадку перед використанням будь-якого приладу в домашніх умовах треба порадитися з лікарем і фізіотерапевтом, ретельно прочитати і потім дотримуватися інструкції, не збільшувати тривалість впливу, дотримуватися інтервалу між процедурами і не перевищувати кількість процедур.