Є три типи статевої конституції: слабка, середня і сильна. Як правило, в людей вони комбінуються, найчастіше трапляється середньо сильна або середньо слабка. Проте серед них немає доброго чи поганого варіанту, правильного чи неправильного – це фізіологія. На значний відсоток конституція є фізіологічною, тобто це дано нам від природи, і зовсім малий відсоток у її формуванні має соціально-психологічний компонент.

Визначити свою статеву конституцію можна за допомогою спеціального тесту, але насправді його цінність сумнівна навіть для сексолога, він може знадобитися тільки в окремих випадках. Наприклад, пара приходить на консультацію і розповідає, що одному з партнерів сексу замало, а другому забагато навіть того, що є. Через це починається: «Ти мене не любиш» або «Я для тебе як живий вібратор». У таких випадках на допомогу може прийти тест на статеву конституцію.

Коли пара проходить такий тест і він показує, що в одного партнера сильний тип статевої конституції, а в другого – слабкий, тоді ми виходимо з площини конфлікту. Адже питання вже не в тому, що хтось когось не любить, а в тому, що люди мають різні фізіологічні характеристики. Намагатися якось це змінювати точно не варто.

Бувають ситуації, коли людині не важливий сам статевий акт, більшою мірою це про потребу тактильного контакту та ласки

Немає показника норми кількості статевих актів на тиждень чи на місяць, проте є умовно фізіологічна норма для конкретної пари. Коли двоє людей починають своє спільне статеве життя, відбувається те, що у побутовому сенсі називають «притиркою». Спочатку пара переживає період гіперсексуальності, що активізується через гормони, які викликають сильний потяг і сексуальне бажання, незалежно від статевої конституції. Проте перший етап не є показовим, тому не можна за три роки стосунків казати: «У перший рік стосунків у нас був секс на кожному підвіконні тричі на день, а тепер усе не так, бо ти мене не любиш».

З часом у пари відбувається формування умовно фізіологічної норми – це та кількість статевих актів за одиницю часу (за тиждень чи місяць), яка є комфортною для конкретно цієї пари. Це поняття реалізується лише в парі, бо людина займається сексом не з абстрактним об’єктом, а з конкретною іншою людиною, тому й поняття норми формується в контексті та в контакті з іншою людиною.

Тому якщо обох партнерів влаштовує секс раз на пів року і це ні в кого не викликає негативних емоційних переживань, це нормально. Якщо ж один через це переймається, страждає і відчуває, що його не люблять, це перестає бути нормою в контексті стосунків пари. Найчастіше зміни в сексуальному житті пари є симптомом глибших порушень у їхніх стосунках.