Засоби масової інформації часто називають четвертою владою. Воно й не дивно, адже газети, телебачення, радіо віддзеркалюють та аналізують події критично та неупереджено. ЗМІ є своєрідними очима суспільства. Коли громадяни перестають вірити політикам, чиновникам, правоохоронцям, останнім ешелоном для захисту називають журналістів. Проте не лише у цьому полягає влада мас-медіа.

Згадайте, як часто ви не можете прокинутись без улюбленої радіо хвилі? Таку ж залежність вже 13 рік поспіль щочетверга відчувають тисячі українців. І не згасає вона до того моменту, допоки до їх рук не попаде черговий запашний інформаційний коктейль з актуальних подій, ексклюзивний інтерв’ю, приголомшливих невигаданий історій і захоплюючих журналістських розслідувань – газета «Сім’я і дім».

Це був лише початок


Важко повірити, що з моменту, коли цей вибуховий механізм був введений у дію минуло вже більше десятка років.

А починалася історія тепер вже всеукраїнської газети «Сім’я і дім» холодною зимою напередодні нового 1996 року у місті Луцьку. Маленький тираж, чорно-білий друк, нестача фінансової підтримки – ось яким скарбом володіла редакція під керівництвом засновника газети Івана Корсака. Як згадує шеф-редактор, перший номер газети вийшов на позичених 500 доларів. Проте, разом з тим Іван Феодосійович зумів запалити колектив однодумців ідеєю організувати газету для усієї сім’ї: без політичного бруду, кримінальщини та дешевої сенсаційності. Ну а ентузіазму, наснаги та працелюбності редакційній команді, як виявилось, не позичати!

Над назвою довго не барилися, так як знали у яку гавань має плисти корабель з іменням «Сім’я і дім». Інформаційно, коротко і зрозуміло. Хотілося бути ближчим до читача, не плутати його розмитістю шаблонів назв і щиро нести заявлені у іменні цінності справжньої сімейної газети. Бо сім’я і дім – то неймовірний обшир тематики, то нерозмірний архіпелаг, дослідити сповна який не вистачить життя будь-якому поколінню журналістських Америго Віспуччі.

А час ішов..


З кожним днем все чіткіше і більш налагоджено почав працювати двигун газети. Десятки дед-лайнів, сотні нарад, тисячі літер, мільйони думок, зустрічі, розмови, дзвінки, відрядження, листи – і все заради нього одного – вірного та примхливого читача тижневика «Сім’я і дім».

Медіа-структура Івана Корсака тим часом росла та збільшувала оберти. 18 листопада 2003 року відбувся початковий технічний ефір першої комерційної радіостанції Волині «СІД FM». А з наступного дня, станція уже працювала на повну потужність: інтерактиви, авторські програми, цікава та якісна музика.

Ще зо три роки по тому, у 2006 у світ вийшла якісна веб-версія газети – www.simya.com.ua. Оперативні новини та ексклюзивні матеріали подорожували глобальною павутиною віртуального світу. Тепер волинську пресу читали земляки з усієї планети. Різноманітність географії вражала: Європейський Союз, Сполучені Штати Америки, Росія, Україна, Австралія, Таїланд, Норвегія, Чеська республіка, Арабські емірати… Електронна пошта червоніла від листів краян, а їх історії ставали темами передових шпальт.

Тираж самої газети поступово досяг сорока тисяч, а зі сторінок «Сім’ї і дому», обсяг якої складав 24 сторінки, на читача вже «дивився» «кольоровий» герой. І герой той був з різною долею і обов’язково неймовірною життєвою історією. Як згадують журналісти «Сім’я і дім», в різні часи доводилося спілкуватися з президентами, представниками естради, чиновниками та простими обивателями, чиї долі заворожували, змушували плакати та сміятись, давали сили та надію. Чимало малознаних сторінок з історії краю і країни, інколи зовсім невідомих чи забутих, були висвітлені та оживлені на шпальтах газети.

Україно, зустрічай!


Наче дитинка, як лагідно називає колектив свою газету, «Сім’я і дім» поступово почала рости, і не в силах була всидіти в масштабах порівняно невеликого містечка. Тому власники вирішили вивести медіа-видання на всеукраїнській рівень. Та навіть спробували ввести в продаж російськомовний дубль газети.

Клопотів, як зізнається шеф-редактор Іван Корсак завоювання просторів завдало чимало. Окрім банальних фінансових та адміністративних затрат постало питання тематики газети: адже читач Волині та Києва деякою мірою різниться. Проте, маючи багатолітній досвід, слухаючи свого реципієнта та працюючи для нього, газета намагається вдовольнити інформаційний голод читача не лише Заходу, а й інших сторін багатогранної України.

Поступово, крок за кроком, видання зростає, змінює вигляд, урізноманітнює авторський склад, важчає, змінює рубрики. Проте, одна деталь залишатиметься незмінною. Ось уже 13 років тижневик щочетверга приходить у ваші домівки, аби розповідати про дві найголовніші цінності в житті: сім’ю і дім.